В Україні запроваджено адаптивний карантин. Поволі працівники офісів починають виходити на роботу. Проте карантин не закінчився, а кадрові рішення, зокрема звільнення працівників, приймаються в будь-який час. Держпраці роз’яснила на конкретних прикладах, що потрібно знати про звільнення працівникам і роботодавцям у карантинні часи.
Підстави для звільнення: чи зазнали змін
Нагадаємо, трудовий договір може бути припинено, якщо працівник і роботодавець не мають проти цього заперечень (за угодою сторін – ст. 36 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП), або в односторонньому порядку за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП) на підставі поданої ним заяви.
Якщо трудовий договір було укладено на визначений строк або на час виконання певної роботи, то такі трудові відносини можна розірвати на підставах, визначених у ст. 39 КЗпП, а саме: на вимогу працівника в разі його хвороби, інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, або порушення власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.
Незалежно від введення карантинних обмежень трудовий договір може бути розірвано за ініціативи роботодавця. Звільняти працівників у період карантину роботодавець може без ризику бути притягнутим до відповідальності, якщо таке звільнення є законним (ст.40 КЗпП). Тобто в разі змін в організації праці, у тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, прогулу чи систематичного невиконання обов`язків без поважних причин та інших підстав.
Є й додаткові підстави для звільнення, передбачені ст. 41 КЗпП. До них належать: грубе порушення трудових обов’язків певними категоріями працівників; винні дії керівника (внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати) чи працівника (якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку роботодавця); вчинення аморального проступку; порушення, пов’язані з нормами Закону «Про запобігання корупції» або припинення повноважень посадових осіб.
Працівника змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням: чи законно
Роботодавець може запропонувати написати заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Проте, якщо у працівника немає такого бажання, то заяву писати не варто. Адже ці заяви не підлягають оскарженню і захистити свої права буде складно.
Незалежно від введення карантину та обмежувальних заходів примушування працівника до вчинення подібних дій є незаконним.
Важливий момент, який слід врахувати під час написання заяви на звільнення за власним бажанням, – це отримання допомоги із безробіття. Так, звільнення працівника за власним бажанням не дає права останньому в перші три місяці з моменту реєстрації в центрі зайнятості отримувати допомогу з безробіття. Проте варто зауважити, що на період карантину статус безробітного надається особам з першого дня їх реєстрації в центрі зайнятості, виплати з безробіття призначаються також з першого дня. Особисто відвідувати центр зайнятості не потрібно, достатньо підтвердити свій статус безробіття за допомогою будь-якого доступного засобу комунікації.
Чи можна звільнити працівника за прогули, оскільки він не зміг дістатися до робочого місця через проблему з транспортом
Під прогулом мають на увазі відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом.
Законодавство про працю не містить конкретного переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному випадку їх наявність або відсутність визначається окремо. Судова практика визнає поважними причинами, наприклад, запізнення на роботу через аварію чи затори на дорогах. При цьому суд повинен зважати на конкретні обставини і враховувати будь-які докази відповідно до цивільного процесуального законодавства.
Отже, оголошення карантину та запроваджені у зв’язку з цим обмежувальні заходи, зокрема відсутність транспортного сполучення, може вважатись поважною причиною.
Проте варто зазначити, що в Україні не передбачено можливості відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного або встановлення дистанційного чи гнучкого режиму роботи наказом керівника без шкоди для роботи. Тому краще узгодити з роботодавцем, як працівник буде виконувати свої трудові обов’язки на час карантину.
