Проект
Вноситься Президентом України
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Вищий антикорупційний суд
_____________________________
Цей Закон визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус Вищого антикорупційного суду
1. Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.
2. Вищий антикорупційний суд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 2. Правова основа діяльності Вищого антикорупційного суду
1. Правову основу діяльності Вищого антикорупційного суду становлять Конституція України, Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, цей та інші закони України, чинні міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Стаття 3. Завдання Вищого антикорупційного суду
1. Завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів.
Розділ ІІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
Стаття 4. Повноваження Вищого антикорупційного суду
1. Вищий антикорупційний суд:
здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях;
аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності, та інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд.
2. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України.
Стаття 5. Склад Вищого антикорупційного суду
1. До складу Вищого антикорупційного суду входять судді у кількості, що визначається відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
2. Для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль.
3. Не може бути обрано слідчим суддею суддю Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4. Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов’язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про судоустрій і статус суддів” для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов’язків судді у місцевих судах.
Стаття 6. Голова Вищого антикорупційного суду, Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, їх заступники
1. Голова Вищого антикорупційного суду здійснює адміністративні повноваження, передбачені Законом України “Про судоустрій і статус суддів” та цим Законом.
2. Голова Вищого антикорупційного суду має одного заступника, який здійснює адміністративні повноваження, визначені Головою Вищого антикорупційного суду.
3. Перебування судді Вищого антикорупційного суду на посадах Голови чи заступників Голови Вищого антикорупційного суду не звільняє його від здійснення повноважень судді, передбачених законом, та не припиняє його роботи у відповідній судовій палаті чи здійснення повноважень секретаря судової палати Вищого антикорупційного суду.
4. Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду обирається в порядку та здійснює повноваження, що передбачені Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.
Розділ ІІІ
ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДІ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
Стаття 7. Спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду
1. Суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” вимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам, встановленим цією статтею.
2. На посаду судді Вищого антикорупційного суду громадянин України може бути призначений не молодшим тридцяти п’яти років, який має значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини та відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) зазначеної у пунктах 1 – 3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше сім років.
3. Для цілей частини другої цієї статті терміни “стаж професійної діяльності у сфері права”, “науковий ступінь”, “стаж наукової роботи” вживаються у значенні, наведеному у частині шостій статті 69 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
4. Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду особи:
1) які упродовж десяти років, що передують призначенню:
працювали (проходили службу) в органах прокуратури, внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), податковій міліції, Службі безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентстві з питань запобігання корупції, Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Антимонопольному комітеті України, Рахунковій палаті, центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
обіймали політичні посади, мали представницький мандат;
2) які упродовж останніх п’яти років входили до складу керівних органів політичної партії або перебували у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією;
3) відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
4) які входили до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
5) які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”;
6) входили до складу Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель або до складу комітетів з конкурсних торгів (тендерних комітетів), утворених замовниками для здійснення процедур державних, публічних закупівель до створення електронної системи закупівель відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”;
7) які відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, були позбавлені права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (крім осіб, які були реабілітовані), незалежно від зняття чи погашення такої судимості, або які мали судимість за вчинення будь-якого умисного злочину, незалежно від зняття чи погашення такої судимості.
Стаття 8. Конкурс на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду
1. Конкурс на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, з урахуванням передбачених цією статтею особливостей.
2. Переведення на посади суддів Вищого антикорупційного суду суддів інших судів без проведення конкурсу або в порядку застосування дисциплінарного стягнення, відрядження суддів до Вищого антикорупційного суду не допускається.
3. З метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду за спеціальною процедурою кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, крім документів, визначених Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, також документи, які підтверджують дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, а також заяву про відсутність обставин, зазначених у частині четвертій статті 7 цього Закону.
4. З метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики та доброчесності, у тому числі щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, дотримання норм етичної поведінки, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя кандидата його статусу, а також критеріям наявності значного досвіду здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією і володіння знаннями та навичками із застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини утворюється Громадська рада міжнародних експертів. Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на час діяльності Громадської ради міжнародних експертів не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.
5. Якщо Громадська рада міжнародних експертів у своєму вмотивованому висновку встановила, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду не відповідає зазначеним у частині четвертій цієї статті критеріям, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримано не менше ніж одинадцятьма її членами.
6. У разі однакової позиції за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання практичного завдання, а за однакової кількості балів – учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді в судах апеляційної, касаційної інстанцій. У разі якщо учасники, які беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, мають однаковий стаж роботи на посаді судді в судах апеляційної, касаційної інстанцій або не мають такого стажу, перевага надається учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді, а за наявності в учасників однакового стажу на посаді судді – учаснику, який має науковий ступінь, а за наявності в обох учасників наукового ступеня або відсутності у обох учасників наукового ступеня – більший стаж професійної діяльності у сфері права.
У разі однакової позиції за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття посад інших суддів Вищого антикорупційного суду, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів із виконаного під час іспиту, проведеного в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, практичного завдання, а за однакової кількості балів – учаснику, який має більший стаж роботи на посаді судді. У разі якщо учасники такого конкурсу мають однаковий стаж роботи на посаді судді або не мають такого стажу, перевага надається учаснику, який має науковий ступінь, а за наявності в обох учасників наукового ступеня або відсутності в обох учасників наукового ступеня – більший стаж професійної діяльності у сфері права.
7. На кожному етапі кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду та під час оцінювання результатів такого кваліфікаційного оцінювання секретаріатом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідних засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а Громадської ради міжнародних експертів – на офіційному веб-сайті Державної судової адміністрації України.
8. Під час розгляду Вищою радою правосуддя питання про внесення Президентові України подання про призначення судді Вищого антикорупційного суду та прийняття рішення Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду здійснюється відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідних засідань Вищої ради правосуддя на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя, що забезпечується секретаріатом Вищої ради правосуддя.
Стаття 9. Громадська рада міжнародних експертів
1. Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом.
2. Громадська рада міжнародних експертів складається з членів у кількості не більше семи, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
3. Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути призначені особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи не менше ніж п’ять років із впровадження за кордоном чи в міжнародних організаціях сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією.
4. Членами Громадської ради міжнародних експертів не можуть бути призначені особи, які є суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції” або які не відповідають вимогам, зазначеним у частині четвертій статті 7 цього Закону.
5. Члени Громадської ради міжнародних експертів призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно.
6. Члени Громадської ради міжнародних експертів беруть участь у її роботі на громадських засадах і на безоплатній основі.
7. Повноваження члена Громадської ради міжнародних експертів припиняються достроково у разі:
1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Громадської ради;
2) внесення Громадською радою пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
4) визнання його недієздатним або безвісно відсутнім;
5) виявлення невідповідності члена Громадської ради критеріям, визначеним цим Законом;
6) його смерті;
7) закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
8. Рішення про дострокове припинення повноважень члена Громадської ради міжнародних експертів приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка у десятиденний строк після прийняття такого рішення вживає заходів для призначення нового члена Громадської ради.
9. Громадська рада міжнародних експертів:
1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду;
2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду;
3) не пізніш як за десять днів до засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на якому розглядається питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду здійснювати правосуддя у цьому суді, надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вмотивований висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 цього Закону, який додається до досьє кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду;
4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду;
5) вживає заходів до захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, які стали відомі Громадській раді, її членам у зв’язку із здійсненням їх повноважень.
10. Для здійснення повноважень, зазначених у цій статті, членам Громадської ради міжнародних експертів надається право безоплатного доступу до відкритих державних реєстрів.
11. Член Громадської ради міжнародних експертів зобов’язаний:
1) брати участь у її засіданнях особисто без права делегування своїх повноважень щодо участі у засіданнях Громадської ради та права голосу на таких засіданнях іншим особам, у тому числі іншим членам Громадської ради;
2) не використовувати в цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків як члена Громадської ради міжнародних експертів, персональні дані та іншу інформацію, яка стала йому відома у зв’язку з участю в роботі Громадської ради. Порушення цієї вимоги тягне відповідальність, передбачену законом;
3) відмовитися від участі у розгляді питання про надання висновку щодо невідповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 цього Закону, якщо член Громадської ради міжнародних експертів перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду, причетний до справ, які розглядав чи розглядає суддя, який є кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду, та/або наявні інші обставини, що можуть вплинути на об’єктивність чи неупередженість при прийнятті членом Громадської ради міжнародних експертів рішення щодо кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
12. Громадська рада міжнародних експертів приймає рішення про надання висновку щодо невідповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій статті 8 цього Закону, двома третинами, а з інших питань – більшістю голосів від складу Громадської ради, визначеного відповідно до цього Закону.
13. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Громадської ради міжнародних експертів здійснює Державна судова адміністрація України. Фінансування діяльності Громадської ради міжнародних експертів може здійснюватись із залученням міжнародної технічної допомоги.
Розділ ІV
ОСОБЛИВОСТІ СТАТУСУ СУДДІВ
ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
Стаття 10. Додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного суду
1. Суддям Вищого антикорупційного суду у зв’язку зі здійсненням правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів надаються, поряд із визначеними Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” гарантіями, додаткові гарантії забезпечення їх особистої безпеки та особистої безпеки членів їх сімей та збереження їхнього майна.
2. Судді Вищого антикорупційного суду, а у разі потреби за його заявою також членам його сім’ї надається цілодобова охорона.
3. Житло судді Вищого антикорупційного суду оснащується охоронною сигналізацією та кнопками тривожної сигналізації.
4. Охорону судді Вищого антикорупційного суду, членів його сім’ї, а також охорону житла судді забезпечує Служба судової охорони.
5. У разі загрози життю чи здоров’ю судді Вищого антикорупційного суду, членів його сім’ї за заявою судді Служба судової охорони забезпечує тимчасове розміщення таких осіб у місцях, що гарантують їхню безпеку.
6. Службові приміщення Вищого антикорупційного суду оснащуються сучасними засобами безпеки, які гарантують особисту безпеку суддів, збереження документації Вищого антикорупційного суду, недопущення незаконного проникнення до його приміщень.
7. Для цілей цієї статті термін “член сім’ї” вживається у значенні, наведеному у частині першій статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”.
Стаття 11. Моніторинг доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду
1. З метою моніторингу доброчесності, відповідності рівня життя судді Вищого антикорупційного суду та наявного у нього і членів його сім’ї майна одержаним ними доходам, перевірки на наявність у судді Вищого антикорупційного суду конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення проводяться:
1) повна перевірка в порядку, установленому Законом України “Про запобігання корупції”, всіх декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подані суддями Вищого антикорупційного суду, результати якої включаються до суддівського досьє судді Вищого антикорупційного суду;
2) моніторинг у порядку, установленому Законом України “Про запобігання корупції”, способу життя суддів Вищого антикорупційного суду та членів їх сімей на вимогу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Громадської ради доброчесності, а також на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам;
3) інші заходи фінансового та іншого контролю, моніторингу за додержанням законодавства у сфері запобігання корупції, передбачені законом.
2. З метою отримання інформації про можливі правопорушення, вчинені суддею Вищого антикорупційного суду, факти протиправного впливу на нього, приховані мотиви прийняття ним судових рішень судді Вищого антикорупційного суду проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, яке полягає у нешкідливому для життя і здоров’я людини опитуванні з використанням комп’ютерного технічного засобу, призначеного для реєстрації психофізіологічних реакцій, в ході якого здійснюється аналіз динаміки зазначених реакцій опитуваної особи у відповідь на психологічні стимули, задані у вигляді варіантів відповідей, предметів, схем, фото тощо, що дозволяє виявити симуляцію і представити зареєстровані результати в аналоговій та/або цифровій формах.
3. Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа суддів Вищого антикорупційного суду затверджується Вищою радою правосуддя.
4. Результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа судді Вищого антикорупційного суду не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, а використовуються як інформація ймовірного характеру при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді, а також у разі порушення щодо судді дисциплінарного провадження.
5. Відмова судді Вищого антикорупційного суду пройти психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа за відсутності медичних протипоказань для проведення дослідження є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку та грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді.
6. Результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа судді Вищого антикорупційного суду включаються до суддівського досьє і є конфіденційною інформацією, що не підлягає оприлюдненню для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Стаття 12. Підвищення рівня професійної компетентності суддів Вищого антикорупційного суду
1. Суддям Вищого антикорупційного суду, поряд із передбаченими Законом України “Про судоустрій і статус суддів” заходами підтримання кваліфікації суддів, створюються умови для задоволення індивідуальних потреб в особистому професійному зростанні, підвищенні рівня професійної компетентності з питань протидії та боротьби з корупцією, новітніх міжнародних антикорупційних стандартів і світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією.
2. Суддя Вищого антикорупційного суду регулярно, але не рідше одного разу на рік, проходить обов’язкове підвищення кваліфікації з питань протидії та боротьби з корупцією.
3. Національна школа суддів України систематично організовує навчання суддів Вищого антикорупційного суду для закріплення та оновлення необхідних знань, вмінь та навичок, тренінги з вивчення новітнього міжнародного досвіду у сфері протидії та боротьби з корупцією, у тому числі із залученням представників міжнародних організацій, іноземних навчальних закладів.
Стаття 13. Забезпечення житлових умов суддів Вищого антикорупційного суду
1. Суддя Вищого антикорупційного суду, не забезпечений житлом, забезпечується державою службовим житлом на час перебування на посаді.
2. Службові житлові приміщення, призначені для заселення суддями Вищого антикорупційного суду, перебувають у державній власності. Виключення житлових приміщень, що надаються суддям Вищого антикорупційного суду на час перебування на посаді, з числа службових та їх відчуження не допускається.
Розділ V
ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
Стаття 14. Фінансове забезпечення Вищого антикорупційного суду
1. Вищий антикорупційний суд є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення його діяльності.
2. Видатки на утримання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду визначаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
Стаття 15. Вимоги щодо розміщення Вищого антикорупційного суду
1. Судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції розміщуються в межах одного населеного пункту. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду також розміщується в межах одного населеного пункту.
2. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду та судові палати Вищого антикорупційного суду для здійснення правосуддя в першій інстанції не можуть розміщуватися в одному будинку.
3. Вищий антикорупційний суд, його палати та апарат не можуть розміщуватися в одному будинку разом з іншими судами, державними органами, їх територіальними, структурними підрозділами, представництвами, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями.
Стаття 16. Організаційне забезпечення роботи Вищого антикорупційного суду
1. Організаційне забезпечення роботи Вищого антикорупційного суду здійснюється апаратом Вищого антикорупційного суду відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
2. В апараті Вищого антикорупційного суду утворюється самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
3. Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду контролює ефективність діяльності самостійного структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вносить пропозиції про призначення на посаду керівника цього підрозділу та погоджує його звільнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний підрозділ та зміни до цього положення.
Розділ VІ
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у статті 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) у назві та абзаці першому частини першої слова “у зв’язку з виконанням службових повноважень” замінити словами “у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень”;
б) примітку після слів і цифри “зазначені у пункті 1” доповнити словами і цифрою “та підпункті “в” пункту 2″;
2) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9 – 13, ст. 88):
а) пункти 20, 22 і 23 частини першої статті 3 викласти відповідно в такій редакції:
“20) суд апеляційної інстанції – відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду), що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду – стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду”;
“22) суд першої інстанції – місцевий суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його підсудності цим Кодексом;
23) суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, відповідного апеляційного суду, місцевих судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний”;
б) у статті 31:
у частині п’ятій слова “Кримінального касаційного суду” замінити словами “Касаційного кримінального суду”;
частину дванадцяту викласти в такій редакції:
“12. Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється:
1) в суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) в апеляційному порядку – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку – колегіально судом у складі не менше трьох суддів”;
у частині тринадцятій:
– після слів “має здійснювати кримінальне провадження” доповнити словами “(крім Вищого антикорупційного суду)”;
– доповнити абзацом другим такого змісту:
“У разі якщо склад суду, передбачений цією статтею, неможливо утворити у Вищому антикорупційному суді, кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і в цьому разі ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду”;
в) у статті 32:
у частині першій:
– доповнити четвертим реченням такого змісту: “Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду статтею 33-1 цього Кодексу”;
– доповнити абзацом другим такого змісту:
“Кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд”;
частину третю після слів “досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України” доповнити словами “(крім злочинів, які цим Кодексом віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду)”;
г) у статті 33:
частину першу викласти в такій редакції:
“1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві суди, а також Вищий антикорупційний суд”;
частину другу викласти в такій редакції:
“2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду”;
д) доповнити статтею 33-1 такого змісту:
“Стаття 33-1. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду
1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 Кримінального кодексу України, інших пов’язаних із такими злочинами та об’єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів за умови, що розмір предмета злочину (предметів злочинів) або завданої ним (ними) шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (злочинів).
2. Слідчі судді Вищого антикорупційному суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою цієї статті.
3. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадків, передбачених абзацом другим частини тринадцятої статті 31 та абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу)”;
е) у статті 34:
у частині першій:
– у пункті 1 слово “територіальної” виключити;
– абзац шостий після слів “у виняткових випадках кримінальне провадження” доповнити словами “(крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду)”;
– доповнити абзацом сьомим такого змісту:
“У разі якщо обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату Вищого антикорупційного суду і кримінальне провадження належить до підсудності цього суду, таке кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і в цьому разі ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду”;
у частині третій:
слова “колегією суддів Верховного Суду” замінити словами “колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду”;
доповнити абзацом другим такого змісту:
“Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п’яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала”;
є) перше речення частини сьомої статті 100 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до слідчого судді Вищого антикорупційного суду”;
ж) частину другу статті 132 викласти в такій редакції:
“2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини. При цьому якщо фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування відрізняється від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування як юридичної особи, подання та розгляд клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюються виключно слідчим суддею місцевого суду за зареєстрованим місцезнаходженням органу досудового розслідування як юридичної особи;
2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду”;
з) абзац перший частини першої статті 184 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду”;
и) частину першу статті 192 доповнити другим реченням такого змісту: “У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду”;
і) частину другу статті 199 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду”;
ї) частину першу статті 201 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – до Вищого антикорупційного суду”;
й) перше речення частини третьої статті 244 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду”;
к) у статті 247:
частину першу викласти в такій редакції
“1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею відповідного апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду”;
у частині другій:
– абзац перший після слів “який здійснює досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу)”;
– абзац другий викласти в такій редакції:
“У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді відповідного апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або Вищого антикорупційного суду (а у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу, – до апеляційного суду, зазначеного в абзаці сьомому частини першої статті 34 цього Кодексу)”;
л) третє речення частини десятої статті 290 після слів “в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду”;
м) частину першу статті 306 після слів “розглядаються слідчим суддею місцевого суду” доповнити словами “а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду”;
н) частину другу статті 334 після слів “місцевого суду” замінити словами “суду першої інстанції”;
о) доповнити розділ XІ “Перехідні положення” пунктом 20-2 такого змісту:
“20-2. З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду:
1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) – обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у зазначених кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду;
2) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду;
3) клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду;
4) кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку;
5) оскарження судових рішень, ухвалених до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом;
6) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подаються до Вищого антикорупційного суду та розглядаються ним у встановленому порядку”;
п) у тексті слова “Апеляційний суду Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя”, “Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди області, міст Києва та Севастополя” в усіх відмінках замінити словами “відповідний апеляційний суд” у відповідному відмінку;
3) у тексті Кодексу адміністративного судочинства (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35 – 36, № 37, ст. 446) слова “Київський апеляційний адміністративний суд” у всіх відмінках замінити словами “апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Київ”;
4) друге речення абзацу другого частини восьмої статті 30 Закону України “Про Вищу раду правосуддя” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 7 – 8, ст. 50) після слів “за згодою головуючого” доповнити словами “якщо інше не передбачено законом”.
3. Протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) формується Вищий антикорупційний суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом;
2) оголошується та відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” і цього Закону проводиться конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, за результатами проведеного конкурсу призначаються судді Вищого антикорупційного суду.
4. Державна судова адміністрація України у місячний строк після набрання чинності законом про утворення Вищого антикорупційного суду визначає чисельність суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі чисельність суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
5. День початку роботи Вищого антикорупційного суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням зборів цього суду, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті “Голос України”.
6. Вищий антикорупційний суд розпочинає роботу за умови призначення за результатами конкурсу, проведеного відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та цього Закону, щонайменше двох третин від загальної, визначеної в установленому цим Законом порядку кількості суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше половини від визначеної в установленому цим Законом порядку кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
7. Не пізніше ніж через тридцять календарних днів з дня призначення суддів Вищого антикорупційного суду у кількості, зазначеній у пункті 6 цього розділу, найстарший за віком суддя Вищого антикорупційного суду скликає збори суддів Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про визначення дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, вирішення організаційних питань діяльності суду та обрання слідчих суддів.
У разі якщо до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду слідчих суддів не буде обрано, їх повноваження виконують троє суддів Вищого антикорупційного суду, які визначаються жеребкуванням на зборах суддів Вищого антикорупційного суду. Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду участі у такому жеребкуванні не беруть.
8. Вищій раді правосуддя затвердити порядок проведення щорічного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа суддів Вищого антикорупційного суду.
9. Запропонувати Президентові України внести в установленому порядку проект Закону про утворення Вищого антикорупційного суду.
Голова Верховної
Ради України
