«У чому наша сила? Сила у правді, а для інтелектуальної еліти адвокатури
— у правді, захищеній силою розуму. Вірю в силу розуму».
Саме цими словами закінчувалася моя стаття в журналі «Адвокат» перед позачерговим з’їздом адвокатів України, який відбувся цього року. Згаданий з’їзд ще більше посилив циклони й антициклони ідеологічних коливань у нашій правовій атмосфері та групових ініціатив, які створюють погоду непевності в щасливому адвокатському майбутньому. Саме адвокатура часто ставала заручником політики з того моменту, відколи отримала конституційну квоту у Вищій раді юстиції. Основна боротьба на з’їздах велася саме за місце у ВРЮ, а не за реалізацію історичних завдань адвокатури. Визначальним чинником її була «внутрішньополітична ситуація» серед адвокатів — членів Вищої ради юстиції та провладних політиків.
Сьогоднішній новий вихор проблем в адвокатурі й сумбурне призначення згаданого з’їзду адвокатів і нових «членів» ВРЮ (трохи згодом я поясню чому повернулася до цієї теми) — це знову турбулентність політичних процесів навколо Національної асоціації адвокатів України та її керівника. Новий з’їзд — новий виклик. Знову чергова провладна політична сила втрутилася у вибір членів до Вищої ради юстиції від адвокатури, тим самим наступивши на граблі непрофесійної підготовки «гарантів» таких виборів.
Переважно філософським тепер є питання про історичну актуальність поза адвокатських інтриг політиків щодо складу ВРЮ. Хоча воно вимагає кількох уточнень, якщо ми хочемо уникнути занадто тривіальних відповідей.
Вибудуємо послідовність тої «з’їздної історії» в залежності від чисто концептуальних потреб інтересантів. Упродовж останніх 20 років відбувалися різні спроби реформування адвокатської корпорації очільниками різних рівнів, які рано чи пізно залишали адвокатуру один на один з новими викликами. І перед новоствореною Національною асоціацією адвокатів України стояли завдання підвищення ефективності діяльності вітчизняної адвокатури, якості та доступності адвокатської допомоги для всіх верств населення України.
На цьому етапі реформи
потрібно було (якщо розумно до цього підходити) спільно з колегами розробити та прийняти програму реформування адвокатури, визначивши конкретні заходи, терміни їх виконання та виконавців, внести зміни в діючі закони та інші нормативно-правові акти відповідно до загальновизнаних міжнародних норм і стандартів, а також прийняти нові акти НААУ. На другому етапі мали би відбутися основні інституційні перетворення. На третьому, заключному етапі необхідно було впровадити нормативно-правовий та науково-методичний супровід функціонування оновленої адвокатури, оскільки сьогодні як ніколи потрібні фундаментальні дослідження щодо законодавчого забезпечення подальшої реформи адвокатської сфери.
Саме порушення принципів прозорості та відкритості в роботі НААУ і РАУ й зумовили та зміцнили недовіру до них адвокатів та, зрештою, й стали причиною появи цієї статті. Необхідно визнати, що робота НААУ за попередній період була незадовільною. Порушувалися прозорість та відкритість роботи асоціації та її секретаріату. Рішення, які приймалися Радою адвокатів України, часто викликали серйозну критику членів асоціації. Непорозуміння щодо ордеру, стажування, витягів спричиняли резонанс як серед адвокатів у регіонах, так і в органах самоврядування. Відтак конфлікт назрівав. Проголосувавши 28 лютого 2014 року одноголосно за проведення позачергового з’їзду, Рада адвокатів України таким чином висловила недовіру керівництву НААУ. Й уже з моменту призначення позачергового з’їзду стало очевидним, що нова інтенсивна турбулентність і пов’язані з нею ймовірні зміни могли принести адвокатурі не лише нові можливості, а водночас і спричинити високі ризики.
Звернемося до чинної законодавчої бази. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є спеціальним законом, який повинен регулювати порядок скликання та проведення з’їзду адвокатів. Відповідно до п.п. 1, 2 п. 4 ст. 55 закону Рада адвокатів України складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з’їзду адвокатів України, визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону, з’їзду адвокатів України.
Відповідно до зазначених повноважень, наданих законом, 28 лютого ц.р. РАУ прийняла наступні рішення щодо з’їзду:
— «Про скликання позачергового З’їзду адвокатів України» (рішення №1), яким було ухвалено скликати позачерговий з’їзд адвокатів України 26 квітня 2014 року;
— «Про встановлення квоти представництва делегатів на позачерговий з’їзд адвокатів України» від 28 лютого 2014 року, яким встановлено, що члени Ради адвокатів України, члени ВКДКА, члени ВРКА беруть участь у роботі позачергового з’їзду адвокатів України з правом голосу щодо питань порядку денного (кооптуються), (пункт 4 рішення № 20). Тобто дані делегати були призначені, а не обрані на установчих конференціях адвокатів.
— «Щодо організаційних заходів із проведення позачергового з’їзду адвокатів України» (рішення № 34 від 2 квітня
2014 р.), яким визначені питання, включені до порядку денного позачергового з’їзду адвокатів України.
Рішенням РАУ було також затверджено «Порядок підготовки та проведення позачергового з’їзду адвокатів України» (далі — Порядок). Статтею 26 Порядку закріплено норму, що рішення з’їзду приймаються простою більшістю голосів делегатів з’їзду (50+1 голос), які взяли участь у його роботі. Ця вимога також передбачена і ч. 8. ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, і профільний закон, і РАУ у відповідному рішенні встановлювали, що рішення на з’їзді можуть прийматися виключно більшістю голосів (за повідомленням мандатної комісії, тоді на з’їзді було зареєстровано 281 повноважний делегат).
Кількома місяцями пізніше на засіданні РАУ в м. Мукачеве 4 липня ц.р. під час обговорення результатів З’їзду я звернулася до членів ради з пропозицією визнати помилки, які були допущені Радою адвокатів України при підготовці позачергового з’їзду, що призвело до таких наслідків. Cаме РАУ провалила той з’їзд, прийнявши рішення, що призвели до порушень з величезними матеріальними, іміджевими затратами та створила погоду непевності в майбутньому адвокатської корпорації. Тепер по суті самих порушень, допущених Радою адвокатів України:
1. Порушення вимоги ч. 5 ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо повідомлення адвокатів про порядок денний не пізніше ніж за 20 днів
За підсумками засідання РАУ 2 квітня 2014 року, на порядок денний з’їзду були внесені питання про регламент з’їзду, кошториси НААУ та ВКДКА, внесення змін до Правил адвокатської етики, про захист прав та гарантій адвокатської діяльності, внесення змін до положення про ВРКА та щодо її складу. До порядку денного також було внесено розгляд проекту змін та доповнень до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пов’язаних з адвокатською діяльністю інших нормативно-правових актів.
Додамо, що працювала робоча група, яка перевіряла легітимність складення повноважень головою ВКДКА В. Загарією в зв’язку з його заявою до з’їзду. Це мало бути питанням номер один порядку денного з’їзду. Але вже під час засідання РАУ голова НААУ
озвучила звернення самого
В. Загарії, адресоване до РАУ про відкликання згаданої заяви. До порядку денного це питання, відповідно, не було включене, чим порушено права голови ВКДКА. Адже призначення чи відкликання голови ВКДКА —
це компетенція виключно з’їзду. Весною цього року на юридичному форумі Асоціації правників у своєму виступі з проблемних питань самоврядування я вказала пану В. Загарії, що він не витримав іспит самоврядуванням і тому написав заяву про складення повноважень. Сподіваюсь, що «повернення» голови ВКДКА піде на користь самоврядуванню нашої величезної корпорації та перевіркою гідності.
Окрім того, учасниками з’їзду було також запропоновано розглянути пропозиції щодо внесення змін та доповнень до деяких установчих документів вищих органів адвокатського самоврядування (Статуту НААУ та Положень про РАУ, ВКДКА та ВРКА).
У ч. 5 ст. 54 Закону визначено, що питання, які вносяться на обговорення з’їзду, адвокатам повідомляються не пізніше як за 20 днів до початку його роботи. Рішення про включення до порядку денного виборів членів Вищої ради юстиції було прийнято 24 квітня та оприлюднено на офіційному веб-порталі НААУ всього за 2 дні до проведення форуму. Обговорення кандидатур від адвокатури до ВРЮ на засіданні РАУ було знято з порядку денного без пояснень. А моя пропозиція про обов’язковий звіт попередніх членів Вищої ради юстиції від адвокатури була категорично відхилена головою РАУ.
І це при тому, що законодавець спеціально передбачив необхідність підготовки та оприлюднення порядку денного, щоб надати можливість делегатам обговорити наболілі
проблеми, підготуватися до з’їзду, надати пропозиції, ознайомитися з матеріалами та прийняти виважені й законні рішення. Частина 5. ст. 54 закону не передбачає жодних диспозитивних норм та встановлює чіткі вимоги виконання дій щодо узгодження питань, які вносяться на обговорення. Відтак скорочення цього терміну є не лише незаконним, а й неприпустимим. Додамо, що остаточний варіант порядку денного не був оприлюднений навіть на сайті НААУ.
2. Порушення порядку проведення з’їзду адвокатів України в частині участі в ньому осіб (кооптованих членів), законодавчо на це не уповноважених
Як було зазначено вище, рішенням РАУ № 20 «Про встановлення квоти представництва делегатів на позачерговий з’їзд адвокатів України» від 28 лютого 2014 року було встановлено, що члени Ради адвокатів України, члени ВКДКА, члени ВРКА беруть участь у роботі позачергового з’їзду адвокатів України з правом голосу щодо питань порядку денного (кооптуються), (пункт 4 рішення). Тобто дані делегати були призначені, а не обрані на установчих конференціях адвокатів.
Таким чином, виходячи з протоколу з’їзду адвокатів України від 26 — 27 квітня 2014 року, було видано 282 мандати, з них 251 — обраних делегатів та 31 — кооптованих делегатів. При чому більшість делегатів (щодо правомочності прийняття рішень) визначалася 126 голосами, без врахування голосів кооптованих делегатів, які, всупереч тому, брали участь у голосуванні, хоча їх голоси не враховуються при підрахунку результатів.
Члени РАУ, які голосували за так зване кооптування 28 лютого 2014 року, ще не знали про можливість прийняття Закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Фактично ж пропозиція голови НААУ з голосу включити питання та проголосувати за кооптованих (призначених) делегатів готувалося як підстава для скасування рішень з’їзду адвокатів у випадку переобрання керівництва НААУ в зв’язку з недовірою.
3. Зміна і порушення на з’їзді порядку (способу) подання документів кандидатами у Вищу раду юстиції
Як уже вказувалося лише 24 квітня на офіційному веб-порталі НААУ — (http://unba.org.ua/news/152720/) було оприлюднено оголошення, що РАУ прийняла рішення про включення до порядку денного позачергового з’їзду адвокатів України, що відбудеться 26.04.2014 року в Одесі, питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції й були викладені вимоги щодо претендентів. Таким чином, відповідно до ч. 3. ст. 11 Закону «Про Вищу раду юстиції» РАУ своїм рішенням змінила порядок висування кандидатів до ВРЮ, при тому й сама цього не дотрималася, оскільки не включила до бюлетенів для голосування всіх осіб, які подали необхідний пакет документів відповідно до встановленої процедури.
4. З’їзд не голосував, хто з кандидатів за результатами голосування є обраним членом Вищої ради юстиції
Також слід зазначити, що голосування за тих, хто вважається обраним до ВРЮ, так і не відбулося. Це підтверджується й витягом із протоколу з’їзду, де зазначено результати голосування. При тому лічильна комісія вправі лише підрахувати голоси та не має жодних повноважень визначати, хто є призначеним до Вищої ради юстиції за результатами голосування.
У даному випадку вона не лише підрахувала голоси, але й привласнила повноваження з’їзду щодо прийняття рішення та визначення, хто з перелічених кандидатів обраний до Вищої ради юстиції. Тому цілком справедливо буде стверджувати, що з’їзд адвокатів України так і не обрав (відповідно до вимог законодавства) членів Вищої ради юстиції.
5. Жодне рішення з’їзду адвокатів не набрало більшості голосів делегатів згідно з ч. 8. ст. 54 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
У статті 26 «Порядку підготовки та проведення позачергового з’їзду адвокатів України» закріплено, що рішення приймаються простою більшістю голосів делегатів (50+1 голос), що взяли участь у його роботі. Тобто для прийняття рішення з’їзду необхідно було з усіх питань порядку денного набрати 142 голоси, адже голоси кооптованих делегатів мандатна комісія з’їзду визнала.
Однак порушивши вимоги зазначеної статті, з’їзд фактично не підтримав: затвердження регламенту з’їзду, кошторису НААУ та ВКДКА, внесення змін до Правил адвокатської етики, питання захисту прав та гарантій адвокатської діяльності, внесення змін до положення про ВРКА та щодо її складу, а також зміни та доповнення до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і пов’язаних з адвокатською діяльністю інших нормативно-правових актів. Крім того, учасники з’їзду не підтримали пропозиції щодо внесення змін та доповнень до деяких установчих документів вищих органів адвокатського самоврядування (Статуту НААУ та Положень про РАУ, ВКДКА та ВРКА.
Оскільки голосування з усіх питань порядку денного з’їзду відбувалося о четвертій ранку, а оприлюднення підсумків підрахунку голосів о сьомій годині, коли на з’їзді залишалося 108 делегатів, що менше необхідного для встановлення більшості делегатів, присутніх на з’їзді (126 делегатів) та унеможливлювало подальше прийняття будь-яких рішень.
Коли не можна мовчати
Приводом написати цю статтю для мене послужило надзвичайне засідання ВКДКА, на якому 26 вересня розглядалося питання легітимності прийнятого з’їздом адвокатів рішення про внесення змін до Положення про ВКДКА та рішення РАУ № 78 «Про затвердження Регламенту ВКДКА». Тоді протягом 4 годин члени ВКДКА, керівництво НААУ та ВРКА шукали відповідь на запитання, що більше 104 голоси чи 126? Голова НААУ
Л. П. Ізовітова та голова з’їзду О. В. Купрієнко вважають, що 104 голоси «за» — це більше ніж 177 «проти». Відтак засідання було скасовано.
Тепер запитання: хто відповість за витрати, які понесла адвокатура через неправомірні рішення? Адже кожне засідання ВКДКА — це понад 100 тис. гривень для органів самоврядування в цілому.
Величезним здивуванням для мене особисто було й те, що на згаданому засіданні в м. Мукачеве говорилося про виконання РАУ та НААУ рішень з’їзду, при тому, що жодне з них не було прийнято більшістю. Тоді РАУ затвердила регламент ВКДКА та направила для виконання змінене Положення про ВРКА. Адже, як уже було сказано вище, зміни до Положення ВРКА та затвердження регламенту ВКДКА Радою адвокатів України через низку грубих порушень фактично так і не були прийняті на позачерговому з’їзді адвокатів України 26 квітня в Одесі. Виконуючи неприйняті відповідно до закону рішення з’їзду НААУ та РАУ таким чином заблокувала на сьогодні роботу ВКДКА та ВРКА. Сумно й боляче, що діяльність органів адвокатського самоврядування зупинена непрофесійною роботою керівництва Національної асоціації адвокатів України. НААУ і ВКДКА вже другий рік поспіль працюють без кошторису, а ВРКА з цього приводу мовчить. А це питання перевірки гідності та іспиту самоврядуванням, зокрема, членів Ревізійної комісії. Витрати на з’їзд у сумі один мільйон гривень ніким досі не затверджено.
Вірю в силу розуму
Численні порушення організації та проведення з’їзду адвокатів України, недотримання процедур, незабезпечення принципів виборності, гласності, як передбачено ст. 43 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стали безперечною підставою розгляду цілої низки судових справ, які розглядаються в судах України. Враховуючи всю сукупність вищезазначених порушень, достатньо для визнання рішень з’їзду такими що не прийняті.
Щодо моєї особистої позиції, то сукупність вищезазначених порушень дають підстави вважати рішення з’їзду нелегітимними, а сам з’їзд адвокатів таким, що не відбувся, адже жодне питання його порядку денного не набрало необхідної більшості голосів делегатів.
Щиро вірила в силу розуму колегіального органу адвокатури — Ради адвокатів України. Хотілося б і далі вірити, адже після нас прийдуть нові покоління адвокатів, яким ми маємо без сорому дивитися у вічі.
Підтримка без підтримки
Черговим великим здивуванням для мене була нещодавня прес-конференція в УНІАН
заступника голови НААУ
В. Гвоздія та заступника міністра юстиції І. Алексєєва про підтримку законопроекту про адвокатуру та скерування його до суб’єкта законодавчої ініціативи з метою внесення на розгляд Верховної Ради України. На моє цілком вмотивоване запитання, де той проект, хто його підтримав (регіональні ради чи адвокати), відповіді досі немає. І на сайті Мін’юсту відсутня інформація щодо обговорення даного законопроекту, адже робоча група під головуванням Миколи Сірого свою роботу ще не закінчила.
Хто бачив рішення позачергового з’їзду? Щодо гласності. Питання залишається без відповіді, при тому, що всі рішення попередніх з’їздів були прийняті та оприлюднені для ознайомлення з ними всіх адвокатів. Де оприлюднене хоч одне рішення позачергового з’їзду в Одесі. Нарешті, на з’їзді було «ухвалено» дві резолюції з питань захисту прав адвокатів (у тому числі на підтримку адвоката Дениса Бугая) та стосовно адвокатів Автономної Республіки Крим. Якось на одному з круглих столів я запитала також в Д. Бугая, чи бачив він особисто таку резолюцію? На що він відповів, що зробив відповідний запит до НААУ. От така підтримка! А чому мовчить голова АПУ з усіх питань з’їзду адвокатів України — загадка. Зрештою це вже його особиста справа.
Адвокатура має стати взірцем для всього суспільства. Замовчування сьогоднішніх її проблем створює нові проблеми для цієї величезної корпорації.
Як на мене, зараз адвокатурі країни, усім нам потрібен серйозний, неупереджений і критичний аналіз ситуації, що склалася, чесне викриття причин помилок та невдач, визначення нагальних потреб асоціа-ції, справжніх цілей і завдань її стратегічного розвитку, а також вибір найкращих засобів і методів для їх здійснення. І при цьому маємо пам’ятати — головним для усіх нас має бути право.
Світом має керувати право, а не сила
У Херсоні на черговому засідання РАУ прийняла новий регламент ради, яким остаточно наступила на горло адвокатському самоврядуванню. В Мукачево на згаданому засіданні Ради я внесла до порядку денного проект рішення «Про стан виконання рішень Ради адвокатів України». Це питання, як і встановлені порушення керівництва та секретаріату НААУ, які призвели до таких наслідків, і стануть темою моєї наступної статті. Просто мовчати далі не можна.
Катерина КОВАЛЬ,
заступник Голови Союзу юристів України
заступник голови Національної асоціації адвокатів України,
Ради адвокатів України
