Як захиститися від штрафу за порушення правил карантину (ст. 44-3 КУпАП)

З метою скороченню темпів поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) Верховна Рада України доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей»:

«Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї (17 000,00 грн) до двох тисяч (34 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох (34 000,00 грн) до десяти тисяч (170 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Прийняття подібних норм має позитивний характер, адже стимулює фізичних та юридичних осіб дотримуватись правил карантину та передбачає відповідальність для тих, хто вказаних норм недотримується.

Проте притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У цій статті ми спробуємо пояснити, за порушення яких саме правил карантину передбачена відповідальність відповідно до ст. 44-3 КУпАП, розібратись, у яких випадках притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною статтею відбувається з порушенням встановленого законодавством порядку, та відповідно, як у такому разі захиститись від штрафу за порушення правил карантину.

У ході підготовки цієї статті ми проаналізували судову практику судів міста Києва, Київської області та деяких регіональних судів щодо застосування ст. 44-3 КУпАП.

ЗА ПОРУШЕННЯ ЯКИХ ПРАВИЛ КАРАНТИНУ СТАТТЕЮ 44-3 КУПАП ПЕРЕДБАЧЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.

Зокрема таким актом є постанова КМУ № 211 (зі змінами та доповненнями), яка передбачає що на всій території України діє карантин з 12.02.2020 р. до 24.04.2020.

Вказаною постановою заборонено:

з 00 год. 01 хв. 17.03.2020 до 24.04.2020 проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб;
до 24.04.2020 роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім визначених випадків;
до 24.04.2020 регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім конкретно визначених випадків;
з 06.04.2020 перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора;
з 06.04.2020 переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;
відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
відвідування спортивних та дитячих майданчиків та ін.

Додатково звертаємо увагу, що органи місцевого самоврядування також можуть приймати рішення з питань боротьби з інфекційними хворобами, порушення яких охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Особою, яка несе відповідальність за ст. 44-3 КУпАП, є будь-яка фізична особа, яка зокрема, порушує правила карантину.

ВИПАДКИ, У ЯКИХ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПОРУШЕННЯМИ

Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП починається зі складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані протоколи мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, органів охорони здоров’я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

З аналізу судової практики вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 44‑3 КУпАП здебільшого складають саме працівники поліції. Тому зупинимось саме на цих випадках.

Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів орган поліції направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи справу суддя повинен, зокрема, з’ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Читайте статтю: Орендна плата під час карантину: платити чи ні?

Пропонуємо розглянути розповсюджені випадки, у яких судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.

1. У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол (ст. 256 КУПАП, п. 9 Розділу ІІ Інструкції 1376).

Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.

Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.

Наведемо приклади:

Якщо працівники поліції підозрюють особу у продажі одягу в магазині, то в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, що особа у відповідний день та час порушила пп. 8 п. 2 (раніше пп. 3 п. 2) Постанови 211, а саме, недотрималась вимог щодо заборони роботи закладів торговельного обслуговування населення, шляхом допуску відповідного покупця до приміщення магазину, який знаходиться за відповідною адресою, та продажу їй сорочки з відповідним артикулом.

Якщо працівники поліції підозрюють особу у відвідуванні спортивного майданчика, то в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, що особа у відповідний день та час порушила пп. 6 п. 2 Постанови 211, а саме, недотрималась заборони щодо відвідування спортивного майданчика, шляхом виконання фізичних вправ на спортивному майданчику, який знаходиться за відповідною адресою.

Якщо вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол. Це пов’язано з тим, що суддя не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а повинен розглянути справу та ухвалити постанову виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів. Аналогічні висновки містяться в рішеннях ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».

Наведемо перелік постанов, у яких судді доходили висновку про неправильне формулювання суті адміністративного порушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП:

2. До протоколу не долучено достатніх доказів

До протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні долучити докази, які можуть підтвердити факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Якщо порушення полягало в недотриманні заборони щодо роботи суб’єкта господарювання, то такими доказами можуть бути: пояснення свідків, які були відвідувачами закладу, пояснення продавця, інших свідків, фото та відеоматеріали, розрахункові документи, які б підтверджували здійснення торгівлі та ін.

Якщо порушення полягало в недотриманні заборони щодо відвідування спортивного майданчика, то такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, документи або інформація, які підтверджують, що місце потенційного правопорушення є «спортивним майданчиком» та ін.

Якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.

Це пов’язано з тим, що суддя не має права замість працівників поліції збирати докази у справі про адміністративне правопорушення, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол.

Наприклад:

Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару та ін.

Якщо мова йде про незаконне відвідування спортивного майданчику, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, які дії особи свідчать про саме відвідування спортивного майданчика (а не, наприклад, про прохід особи повз майданчик), чи є місце події саме спортивним майданчиком.

Наведемо перелік постанов, у яких судді доходили висновку щодо недостатність доказів для встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП:

3. Протокол складено щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП

Існують порушення, відповідальність за які згідно зі ст. 44-3 КУпАП можуть нести лише окремо визначені особи.

Наприклад, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють. Якщо працівник ФОП Іванов І.І. працював під час карантину, приймав відвідувачів та продавав їм товари, то працівники поліції мають скласти протокол за ст. 44-3 КУпАП щодо Іванова І.І. як фізичної особи. У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.

Наведемо приклади постанов суддів у подібних справах:

У випадку встановлення вказаних порушеннях судді діють в один зі способів:

1. Закривають провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Або

2. Направляють адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення до органів поліції для належного оформлення. На нашу думку, направлення матеріалів справи для належного оформлення є не зовсім правильним рішенням судді, оскільки норми КУпАП не дозволяють направляти матеріали справи для належного оформлення, а норми п. 7 Розділу ІІ Інструкції 1376 – вносити зміни до протоколу після його складання.

ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД ШТРАФУ

У випадку неналежного складання працівниками поліції протоколу та недолучення до нього достатніх доказів, як про це було зазначено вище, рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі (або направлення адміністративного матеріалу для належного оформлення), у яких звертати увагу судді на зазначені недоліки.

При цьому для збільшення своїх шансів на перемогу в справі рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію у справі.

Автор статті: Нечваль Ян Вадимович