Як скасувати доручення

Досить часто договір доручення замінює нам договір купівлі-продажу автомобіля. Особа, яка придбала у такий спосіб транспортний засіб, отримує права володіння, користування і розпорядження ним через доручення. Утім перехід права власності не відбувається, і власник може відкликати доручення у будь-який час. Розглянемо, як це зробити.

Згідно зі ст. 249 Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. № 435-IV, особа, яка видала доручення (за винятком безвідкличного доручення), у будь-який час має право скасувати або передоручити доручення. Відмова від цього права є неістотною.

Доручення на авто

Щоб реалізувати своє право на скасування нотаріально посвідченого доручення, фізичній особі необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про скасування доручення, а також повідомити про скасування доручення представника і третіх осіб, для представництва перед якими вона була видана. Скасувати доручення має право лише той нотаріус, який його завірив. Нагадаємо, згідно з п. 154 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.2004 р. № 20/5 (надалі — Інструкція № 20/5), під час одержання заяви про скасування доручення про це робиться відмітка на примірнику доручення, що зберігається у справах нотаріуса, і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Оскільки примірник доручення зберігається у справах лише того нотаріуса, який завірив доручення, то й передбачені п. 154 Інструкції повноваження щодо скасування такого доручення має лише він.

Якщо нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупинена, згідно зі ст. 291-292 Закону «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII (надалі — Закон про нотаріат), фізична особа повинна звернутися із заявою про скасування доручення до приватного нотаріуса, що заміщає того, у якого було оформлене доручення.

Зауважимо, що приватний нотаріус зобов’язаний укласти договір про його заміщення лише у випадку, якщо його нотаріальна діяльність зупинена на термін більше одного місяця. А тому якщо нотаріальна діяльність приватного нотаріуса, який завіряв доручення, зупинена на термін до одного місяця і таким нотаріусом на момент звернення фізичної особи не укладено договору про його заміщення з іншим приватним нотаріусом, фізичній особі залишається чекати настання однієї з таких подій:

• відновлення нотаріальної діяльності нотаріуса;
• укладення договору про його заміщення іншим нотаріусом;
• припинення нотаріальної діяльності цього нотаріуса.

В останньому випадку документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, відповідно до ч. 5 ст. 301 Закону про нотаріат, передаються до відповідного державного нотаріального архіву. Тому в разі припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, який завіряв доручення, фізична особа повинна звернутися із заявою про скасування доручення до завідувача державним нотаріальним архівом, в якому перебувають документи нотаріального діловодства та архіву цього приватного нотаріуса.

Згідно з п. 16 Інструкції № 20/5, для скасування доручення фізичній особі необхідно особисто звернутися до нотаріуса для підписання заяви про скасування доручення у присутності нотаріуса або особистого підтвердження того, що ця заява підписана ним (у випадку, якщо заява про скасування доручення фізична особа підписала за відсутності нотаріуса).

У разі отримання заяви про скасування доручення нотаріус зобов’язаний:

1. Зареєструвати його в журналі реєстрації вхідних документів (п. 6.4 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Мін’юсту від 31.12.2008 р. № 2368/5);
2. Зробити відмітку про отримання цієї заяви на примірнику доручення, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві.
3. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій проти запису про посвідчення доручення зробити відмітку про його скасування з посиланням на заяву фізичної особи: «Доручення скасовано заявою, справжність підпису на якій засвідчено __.__.20__ р. за реєстровим № ____» (п. 154 Інструкції № 20/5, п. 13.11. Порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін’юсту від 15.07.2003 р. № 87/5);
4. Зареєструвати припинення дії доручення в Єдиному реєстрі доручень (п. 155 Інструкції № 20/5, п. 3 Положення про Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, затвердженого наказом Мін’юсту від 29.05.99 р. № 29/5).

Згідно з ч. 2 ст. 249 ЦК, особа, яка видала доручення і згодом скасувала його, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими було видане доручення. Цей борг вона може виконати самостійно або доручити його виконання іншій особі, зокрема, приватному нотаріусу, який скасував доручення. Така можливість передбачена, зокрема, п. 154 Інструкції № 20/5, відповідно до якого повідомлення осіб про скасування доручення може бути оформлено нотаріусом за правилами п.  275 цієї Інструкції шляхом передачі відповідної заяви.

Чинним законодавством не передбачено спосіб повідомлення фізичною особою представника, а також третіх осіб, для представництва перед якими було видане доручення, про скасування доручення. Водночас, якщо фізична особа з цією метою вирішить скористатися послугами нотаріуса, то останньому заява про скасування доручення, відповідно до п. 275 Інструкції № 20/5, подається не менше, ніж у двох примірниках, один з яких передається адресатам:

• поштою зі зворотним повідомленням;
• особисто під розписку;
• з використанням технічних засобів (в такому випадку другий примірник заяви повертається фізичній особі).

За аналогією такі ж способи повідомлення може використати і фізична особа у разі, коли вона безпосередньо повідомляє представника та відомих їй третіх осіб про скасування доручення.

У положеннях ст. 249 ЦК йдеться, що момент скасування доручення та момент втрати сили для представника і третіх осіб, для представництва перед якими було видане доручення, не збігаються. Нотаріально посвідчене доручення є скасованим з моменту подання особою нотаріусу відповідної заяви та вчинення нотаріусом на її підставі вищенаведених дій.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 249 ЦК, права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли через вчинення правочину представником до того, як він дізнався або міг довідатися про скасування доручення, зберігають силу для особи, яка видала доручення, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія доручення припинилася.

У постанові Верховного Суду України від 17.12.2008 р. наголошується, що скасування доручення має юридичне значення для представника і третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були повідомлені про це.

Саме тому докази вручення представнику та третім особам повідомлення про скасування доручення мають визначальне значення для вирішення про дійсність угод, укладених представником після скасування доручення.