17 червня 2018 року набуває чинності Закон №2275 «Про товариства з обмеженою відповідальність та товариства з додатковою відповідальністю» (далі – Закон про ТОВ та ТДВ, закон), який передбачає низку важливих новел щодо регулювання діяльності цих видів господарських товариств. Поміж іншим суттєво змінюються вимоги щодо змісту статуту та корпоративного договору. У пропонованому увазі матеріалі читайте, на що звернути увагу при підготовці цих документів за новим законом.
Зміст статуту товариства
Новим законом учасникам ТОВ та ТДВ надали свободу у формуванні змісту Статуту, адже стаття 11 закону містить перелік аж (!) із трьох відомостей, які обов’язково мають бути включені до Статуту (у таблиці виділені курсивом). На перший погляд може навіть скластися враження, що Статут товариства перетворюється на звичайну формальність чи декларацію. Однак ключова фраза закладена у ч.6 ст.11 закону – статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Сам же Закон про ТОВ та ТДВ містить низку вимог щодо особливостей діяльності товариств, які раніше регулювалися Статутом. Водночас і тепер не заборонено передбачати такі особливості у Статуті. Головне, щоб ці положення не суперечили закону або, іншими словами, не погіршували порівняно із законом окремі процедурні правила та становище учасників товариства.
При цьому на приведення статутів ТОВ та ТДВ у відповідність новому закону надано один рік з дня набрання ним чинності (тобто до 17 червня 2019 року). Нижче у таблиці наведено основні положення, на які слід звернути увагу при підготовці Статуту ТОВ та ТДВ у порівнянні зі попередніми вимогами (відповідно до положень Закону «Про господарські товариства»).
Закон «Про господарські товариства» (втрата чинності в частині, що стосується ТОВ та ТДВ – 17.06.2018) |
Закон «Про ТОВ та ТДВ»
(набуття чинності з 17.06.2018) |
||
Норма закону |
ПЕРЕЛІК ТА ВИМОГИ ДО ВІДОМОСТЕЙ, ЯКІ ПОВИНЕН МІСТИТИ СТАТУТ ТОВ ТА ТДВ
|
Норма закону | |
ч.2 ст.4 |
Вид товариства | У Статуті вказуються повне та скорочене (за наявності) найменування товариства | ч.5 ст.11 |
Найменування товариства | |||
Предмет і цілі діяльності товариства | Відсутня вимога включати положення
Відповідно до ч.1 ст.19, ст.43, 44 Господарського кодексу суб’єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім тих, що заборонені законом. |
– | |
Склад учасників | Відсутня вимога включати положення
Відомості про учасників товариства та їх частки зазначаються в ЄДР. Зміна складу учасників можлива лише після внесення відповідних змін до ЄДР у встановленому законодавством порядку. |
– | |
Розмір та порядок утворення статутного капіталу | Відсутня вимога включати положення.
Питання врегульовані законом та вирішуються загальними зборами учасників |
ст.ст. 12, 16-19 |
|
ч.1 ст.51 |
Розмір часток кожного з учасників | Відсутня вимога включати положення. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відомості про розмір часток учасників включаються до ЄДР |
ч.3 ст.12 |
Розмір, склад та порядок внесення учасниками своїх вкладів | Відсутня вимога включати положення.
Питання врегульовані законом. Статут може передбачати інші (порівняно із законом) строки внесення вкладів. |
||
Розмір і порядок формування резервного фонду | Відсутня вимога включати положення | – | |
Закон передбачаєнеобхідність формування резервного капіталу у одному випадку – з метою викупу товариством частки у власному статутному капіталі. |
ст.25 |
||
Порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі | У Статуті вказуються порядок вступу до товариства та виходу з нього. | ч.5 ст.11 | |
Законом врегульованозагальні вимоги щодо порядку відчуження частки у статутному капіталі, переважного права учасника товариства на придбання частки іншого учасника. Ці положення можуть додатково конкретизуватися у Статуті. |
ст.ст. 20, 21 |
||
ч.2 ст.4
ч.2 ст.4
|
Порядок розподілу прибутків та збитків |
Відсутня вимога включати положення | – |
Закон передбачає умови, строк та порядок виплати дивідендів учасникам товариства, а також умови обмеження їх виплати.
У Статуті можуть визначатися інші строки виплати дивідендів, а також інші умови, за яких дивіденди не виплачуються. |
ст.ст. 26, 27 |
||
Закон передбачає, що
1) товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном; 2) члени виконавчого органу несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства у випадку доведення його до банкрутства. |
ст.3
ч.4 ст.31 |
||
Склад та компетенція органів товариства та порядок прийняття ними рішень,
включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів |
У Статуті вказуються органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень |
ч.5 ст.11 |
|
Законом передбаченийособливий порядок прийняття рішень з окремих питань. Статут може уточнювати цей порядок, але не в бік погіршення, порівняно із законом. |
ст.34 |
||
Порядок підписання установчих документів
|
Врегульовано законом:
Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально. Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. |
ч.ч. 2, 3 ст.11 |
|
Порядок внесення змін до установчих документів
|
|||
Порядок ліквідації і реорганізації товариства | Законом врегульовано порядок виділу та припинення (злиття, приєднання, поділу та перетворення) товариства, порядок конвертації часток учасників, та порядок захисту прав кредиторів |
ст.ст. 47-55 |
|
ст. 65 | Граничний розмір відповідальності учасників ТДВ | Законом визначено, що учасники ТДВ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу. |
ст. 56 |
ч.5 ст.4 | До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України. | Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону |
ч.6 ст.11 |
ч.7 ст.4 | Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту. | Загальні збори учасників можуть приймати рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту. |
п.2 ч.2 ст.30 |
Корпоративний договір
Інститут корпоративного договору був запроваджений у вітчизняному законодавстві ще у березні 2017, коли були внесені відповідні зміни до Закону «Про господарські товариства». Однак уже за рік, у зв’язку із прийняттям Закону про ТОВ та ТДВ, змінилися законодавчі вимоги до умов корпоративного договору (в бік їх суттєвого звуження), що варто проаналізувати.
Вимоги до корпоративних договорів | Стаття 51-1 Закону «Про господарські товариства» (втрата чинності в частині, що стосується ТОВ та ТДВ – 17.06.2018) | Стаття 7 Закону «Про ТОВ та ТДВ»
(набуття чинності з 17.06.2018) |
Назва договору | Договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю | Корпоративний договір |
Сфера дії |
Може укладатися лише у ТОВ. | Може укладатися як у ТОВ, так і у ТДВ |
Є обов’язковим лише для його сторін | Не вказано | |
Обов’язкові умови | За договором сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, що надаються учасникам (засновникам) ТОВ, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. | Договір передбачає обов’язок учасників товариства реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. |
Додаткові (факультативні) умови |
Може передбачати обов’язок його сторін
– голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників), – погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, – вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи. |
Не передбачено |
Може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник товариства – сторона договору вправі або зобов’язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов’язок виникає | Може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
|
|
Може передбачати способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з цього договору, і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань | Не передбачено | |
Строк дії | Укладається на визначений у договорі строк або безстроково | Визначається у договорі |
Умови визнання договору нікчемним | Недотримання вимог щодо обов’язкових умов договору, його безвідплатності та письмової форми | |
Передбачає зобов’язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління ТОВ, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства. | Встановлює обов’язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства. |
На відміну від Статуту, зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, що дозволяє передбачити особливий порядок реалізації окремих прав учасників (на інформацію про діяльність товариства, на продаж своєї частки тощо), який не може бути відомий стороннім особам, що досить важливо у контексті запобігання витоку інсайдерської інформації, комерційної таємниці та пов’язаним із цим спробам корпоративного шантажу (грінмейлу), рейдерських атак тощо.
Водночас із запровадженням інституту корпоративних договорів пов’язані й окремі ризики. Зокрема категорично проти цього інституту висловилися у Головному науково-експертному управлінні ВРУ, де зазначили, що корпоративний договір фактично може встановити інший порядок здійснення прав учасників товариства, управління товариством та/або порядок його діяльності, ніж той, що встановлений законом та/або статутом товариства, створити для групи учасників інші умови, ніж ті, що передбачені у статуті товариства для всіх учасників. У такому разі вимога щодо збереження конфіденційності змісту таких договорів може зіграти злий жарт з необізнаними та малообізнаними в нюансах законодавства учасниками товариств, чиї права будуть несправедливо та/чи незаконно обмежені корпоративним договором. Особливо це стосується випадків зловживання своїми правами мажоритарними учасниками товариств.