Науково-практичний семінар «Корупційні ризики в транспортній та космічній сфері»
15 лютого 2018 року Науково-дослідним Центром антикорупційної діяльності в транспортній та авіакосмічній сфері Національного авіаційного університету спільно з Київською обласною організацією Союзу юристів України проведений Науково-практичний семінар на тему: «Корупційні ризики в транспортній та космічній сфері»
У роботі семінару взяли участь: Комісаров О.Г. – д.ю.н., професор, начальник кафедри спеціальних військових дисциплін Київського факультету Національної академії Національної гвардії України; Кунєв Ю.Д. – д.ю.н., професор, завідувач кафедри адміністративного та митного права Університету митної справи та фінансів; Рачук О.О. – Керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Нацина Рачук”, адвокат, Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України», член Правління Громадської організації «Асоціація податкових радників»; Наумов В.В. – Голова Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України, Голова ради Громадської організації «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури»; Кузьмін В.Р. – Начальник відділу персоналу та запобігання корупції Державного космічного агентства України; Мордач Л.О. – Головний спеціаліст відділу персоналу та запобігання корупції Державного космічного агентства України; Смага А.Л. – заступник керівника відділу з питань розробки та моніторингу виконання антикорупційних програм Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції; Матьора М.І. – Заслужений юрист України, Голова Київської обласної організації Союзу юристів України; Галунько В.В. – д.ю.н., професор, Директор НДІ Публічного права; Казьмірук С.Д. – заступник начальника відділу запобігання, протидії корупції та внутрішнього контролю Національного авіаційного університету; Беззубов Д.О. – д.ю.н., професор кафедри господарського, повітряного та космічного права Національного авіаційного університету; Пивовар Ю.І. – к.ю.н., завідувач кафедрою адміністративного права Національного авіаційного університету, а також інші представники органів влади, громадських організацій та ВНЗ.
Під час відкриття заходу Науковий керівник Центру, д.ю.н. Надія Армаш зазначила, що вчасне виявлення корупційних ризиків дозволить запобігти поширенню корупції в транспортній та космічній сферах, підвищити рівень довіри інвесторів до цих галузей, що зрештою позитивно вплине на економіку держави в цілому. Вироблення ефективної методики виявлення корупційних ризиків є спільним завданням органів публічної влади та наукової громадськості.
У своєму виступі Голова Київської обласної організації Союзу юристів України Микола Матьора наголосив, що громадські організації в країні, яка сповідує європейські цінності, покликані стояти на сторожі основоположних прав, свобод громадян та загальнонаціональних інтересів, протидіяти негативному впливу корупційних проявів. Громадські об’єднання, діючи в межах чинного міжнародного та національного законодавства, мають значний вплив на населення, адже здатні не тільки сприяти формуванню у нього високого рівеня правової свідомості та культури, але й впливати на владу, здійснюючи постійний моніторинг діяльності її органів та швидко реагуючи на запити окремих громадян і суспільства загалом. Громадські діячі є посередниками між державою та народом, вони сприяють ефективному суспільному діалогу та реалізують функцію громадського контролю за діяльністю органів влади. Іноді деякі представники державної влади відверто недооцінюють ефективність діяльності цього механізму, визнаного цивілізованим світом. Потураючи порушенням законодавства та порушуючи його особисто, вони дозволяють собі зловживати своїми правами – використовувати важелі правоохоронної та судової системи для стримування діяльності громадських діячів, адміністративного та судового переслідування, уникнення справедливої оцінки їх діяльності. Така позиція суперечить Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у ЗМІ (схвалена 24.02.2004 р), у якій, зокрема, зазначається: «Оскільки політичні діячі вирішили апелювати до довіри громадськості та погодились “виставити” себе на публічне політичне обговорювання, вони підлягають ретельному громадському контролю та потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції».
На сьогодні надважливим є усвідомлення існування таких проблем та необхідності їх вирішення саме державою. Від швидкості та якості реальних кроків у цьому напряму залежить рівень довіри населення до влади, а міжнародної спільноти – до держави Україна. Для цього пропонується реалізувати Концепцію захисту діяльності громадських діячів, передусім:
-
започаткувати серію тренінгів та/або майстер-класів з правозахисної тематики для громадських діячів (професійні поради юристів про обсяг прав та можливостей в діяльності громадських діячів та правові механізми їх захисту);
-
налагодити цільове супроводження розв’язання конфліктів між державою та громадськими діячами через:
– медіацію (альтернативне вирішення спору шляхом примирення сторін за участі нейтральної, третьої сторони);
– надання первинної правової допомоги (інформування громадських діячів про наявні права і свободи, порядок реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб);
– надання вторинної правової допомоги (забезпечення доступу громадським діячам до правосуддя для захисту своїх порушених прав).
Максимальний ефект від реалізації такої Концепції може забезпечити комплексний підхід у наданні таких послуг за принципом «Єдиного вікна», коли одна структура матиме можливість обслуговувати інтереси громадського діяча на всіх рівнях його захисту, – зазначив М.Матьора
Професор Дмитро Беззубов відмітив, що корупція залишається однією із найнебезпечніших загроз основам демократії, стану захищеності прав людини, правопорядку, чесності та соціальній справедливості, Вона перешкоджає економічному розвиткові та загрожує функціонуванню країни загалом. Недостатньо визначена відповідальність за це на законодавчому рівні, нечітко сформульовані правила дають можливість для привласнення окремим особами матеріальних цінностей, що належать суспільству. До того ж, недостатній розвиток та оформленість громадянського суспільства – а саме, громадських організацій, політичних партій, груп, що представляють різні інтереси, означає нестачу важливої сили, яка здатна запобігти поширенню корупції в органах влади. Правила поведінки (етичні норми) для службовців в транспортній сфері, які встановлюють їх права та обов’язки, є також вкрай необхідними, оскільки дають змогу максимально підвищити ефективність їх діяльності. Виконання цих умов зведе до мінімуму такий корупцогенний чинник, як недоброчесність, морально-етична незрілість службовця.
Олександр Комісаров у своєму виступі поінформував про цікавий зарубіжний досвід оприлюднення декларацій публічних службовців… Практика надання повного доступу до декларацій характерна для держав, в яких у деклараціях зазначається невеликий обсяг інформації (Данія), або обов’язок декларування стосується вузького кола вищих посадових осіб (Сполучені Штати Америки, Чорногорія, Румунія, Велика Британія). В державах, в яких декларування передбачає збільшений обсяг відомостей, публічне їх розкриття обмежене (Латвія, Естонія, Албанія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Грузія, Киргизька республіка, Литва та Македонія). Питання про допустимість публічного розкриття декларацій (надання доступу до декларацій необмеженому колу осіб) на даний момент однозначно не вирішено в світовій практиці і залишається предметом жвавих дискусій як в Західній Європі, так і в постсоціалістичних державах. Приблизно в двох третинах із 175 держав законодавство передбачає декларування, але лише в третині держав передбачене оприлюднення декларацій. При цьому оприлюднення частіше застосовується в більш багатших та демократизованих державах. В державах, в яких в деклараціях зазначений великий обсяг даних про особу, публічне їх розкриття здебільшого обмежене в таких формах: 1) декларації оприлюднюється без особистого пізнавального коду, адреси та відомостей, пов’язаних з близькими родичами (Албанія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Киргизька республіка, Македонія, Російська Федерація, Хорватія); 2) зазначається не конкретна сума доходу, а один з трьох рівнів доходів (Німеччина); 3) не розголошуються декларації посадових осіб служб безпеки (Латвія)», – зазначив доповідач.
За результатом роботи науково-практичного семінару напрацьовано низку конструктивних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства з зазначеної проблеми.
Прес-служба Київської
обласної організації Союзу юристів України
