Верховний Суд підготував черговий огляд практики Європейського суду з прав людини за жовтень 2021 року.
Усі описані рішення є важливими й актуальними для правової системи України. Нижче коротко висвітлюємо деякі з них.
У справі BANCSÓK AND LÁSZLÓ MAGYAR (no. 2) v. Hungary ЄСПЛ з’ясував, чи буде порушувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод надання особі, засудженій до довічного позбавлення волі, права на умовно-дострокове звільнення після відбуття нею 40 років такого покарання.
Це рішення є вагомим для національної правової системи України в контексті необхідності вирішення проблеми нескоротності покарання у виді довічного позбавлення волі, яка спричинила констатацію ЄСПЛ порушення у справі «Пєтухов проти України № 2» та в низці інших справ.
У справі SELYGENENKO AND OTHERS v. Ukraine ЄСПЛ установив порушення Україною статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції (загальна заборона дискримінації) через неможливість внутрішньо переміщених осіб реалізовувати своє право голосу на місцевих виборах з огляду на їхнє зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованих територіях України.
У справі Lavanchy v. Switzerland, що стосувалася відмови судів у визнанні кровної спорідненості між заявницею та її батьком, національні суди вказали на невчинення заявницею будь-яких дій для встановлення цієї спорідненості впродовж 31 року (до смерті батька). Вагомих причин такої бездіяльності також не було визначено.
ЄСПЛ погодився з висновком національних судів і констатував відсутність порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), наголосивши на ретельному зважуванні відповідних конкуруючих інтересів судами та встановленні справедливого балансу між ними.