Перша частина цього розділу стосується загальних випадків і містить базові норми, які актуальні для подальших двох частин. Друга – особливостей, що пов’язані із поліцією на дорозі та складенням протоколів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Третя – особливостей складення протоколу щодо неповнолітньої особи.
Нагадаємо, що протокол не складається у випадку скоєння правопорушень, розгляд яких віднесений до компетенції поліції – т.з. “спрощений порядок”. В цьому випадку постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці його вчинення, а протокол не складається (ст. 258 КУпАП).
1. Загальний порядок
Завданням поліцейського є охорона прав і свобод людини, а також забезпечення публічної безпеки і порядку. Для виконання таких завдань йому надано повноваження з виявлення та припинення адміністративних правопорушень (п. 2,3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію»). Отже, виявивши правопорушення, саме поліцейський має відреагувати на нього належним чином. Також працівник поліції зобов’язаний своєчасно реагувати на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення, усні заяви – не виняток.
Якщо Ви є потерпілим або свідком правопорушення – повідомте про це поліцію, вона не має права ігнорувати Ваші слова, посилаючись на їхню неправдивість або надуманість.
Якщо ж Ви і є правопорушником, то пам’ятайте, що Ви зобов’язані виконувати лише законні вимоги працівників поліції. Підозра у скоєнні правопорушення є підставою для перевірки документів, здійснення поверхневої перевірки чи особистого огляду та огляду речей, а у певних випадках – доставлення та затримання, в порядку, установленому законодавством. Далі мова піде про це детальніше.
Ви маєте право вимагати довести протиправність ваших дій посиланням на відповідні норми КУпАП. Тобто працівники поліції зобов’язані надавати роз’яснення про неправомірність Ваших дій, та ще й робити це ввічливо, переконливо і зрозумілою для Вас мовою, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів.
Насамперед, зазначимо, що при малозначності адміністративного правопорушення поліція може звільнити Вас від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП) – про це завжди можна попрохати поліцейського, визнавши протиправність своїх дій та пообіцявши сумлінну поведінку в майбутньому. У цьому випадку ніякий протокол не складається, але поліцейський може провести роз’яснювальну бесіду, щоб Ви усвідомили незаконність своєї поведінки. Однак, пам’ятайте, що це право, а не обов’язок поліцейського – вимагати звільнення від відповідальності не варто.
Зазначимо, що така процедура можлива лише щодо правопорушень, розгляд яких віднесений до компетенції поліції. Тобто якщо за куріння (ст. 175 КУпАП) та розпиття алкоголю (ст. 178 КУпАП) патрульний може звільнити Вас від відповідальності, то за дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) – ні, адже тільки суд уповноважений розглядати це адміністративне правопорушення.
Якщо ж усним зауваженням не можна обійтися, поліцейський має скласти протокол про адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП), а в разі якщо правопорушення вчинено кількома особами – скласти протокол стосовно кожної особи окремо (п. 16 Розділу ІІ Інструкції, затв. Наказом № 1376).
Очевидно, що для цього спершу необхідно встановити особу порушника, здійснивши перевірку документів (п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію»). Ви не зобов’язані носити документи з собою, тому Ви можете самостійно повідомити свої установчі дані для протоколу. Врешті-решт, правдивість Ваших слів може бути доведена Вашими друзями, родичами по мобільному телефону тощо.
Протокол складається на місці вчинення правопорушення. Однак у випадку неможливості складення його на місці, законодавство дозволяє здійснити доставлення особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 259 КУпАП). (видалено)
На жаль, працівники патрульної поліції не завжди вміють належним чином складати протокол і користуються допомогою більш кваліфікованих колег, а тому на практиці складають його не на місці, а у відділенні поліції. Це можуть бути слідчі, інколи чергові, доволі часто – дільничні інспектори. Тому в більшості випадків поліція «запрошує» особу для складення протоколу до відділення поліції, а у разі відмови добровільно слідувати за ними – доставляє для складення протоколу на підставі ст. 259 КУпАП.
А у випадках, передбачених ст. 262 КУпАП може бути здійснено адміністративне затримання особи. У цій статі вказаний вичерпний перелік правопорушень, за вчинення яких особа може бути затримана поліцією. Наприклад дрібне хуліганство, насильство в сім’ї, злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції, торгівлі з рук у невстановлених місцях тощо.
Детальніше про адміністративне затримання див. у відповідному розділі.
Тепер детально про протокол. Зі зразком протоколу можна ознайомитися самостійно – він є додатком до Інструкції, затв. Наказом № 1376, яку можна знайти на сайті rada.gov.ua. Так само можна завантажити протокол про адміністративне затримання, постанову по справі про адміністративне правопорушення тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права (мається на увазі пояснення суті визначених статей, а не їх просте зачитування), передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 256 КУпАП, п. 11 Розділу ІІ Інструкції, затв. Наказом №1376).
Окрім відомостей про склад, місце, час вчинення правопорушення, відомостей про особу, яка склала протокол та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в протоколі також вказуються такі речі, на які слід звернути увагу:
– чи притягалась особа до адміністративної відповідальності (якщо є відомості у базі або зі слів порушника);
– відомості про заподіяну матеріальну шкоду – у разі наявності, але обов’язково простежте, щоб там не опинилися зайві цифри про розмір збитків);
– відомості про свідків правопорушення та місце їх проживання (за наявності свідків);
– відомості про здійснення особистого огляду та огляду речей (у разі здійснення) та понятих, які були при цьому присутні;
– додатки до протоколу: пояснення потерпілого, свідків, порушника, документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення, рапорти посадових осіб тощо.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (ст. 256 КУпАП).
Тепер практичні поради.
Після того, як Вам були роз’яснені права, а також після ознайомленням із протоколом, Ви маєте його підписати, попередньо перевірившиправильність запису обставин події (обов’язково наполягайте на такій перевірці і не погоджуйтесь з протоколом, який Ви не бачили). Також, якщо у Ваших поясненнях залишилися пусті поля, в які можна буде згодом щось протиправно записати (це, в свою чергу, може бути використано проти Вас) радимо їх сміливо закреслити буквою «Z». У поясненнях Ви можете викласти своє бачення подій, вказати на можливість підтвердження цих даних третіми особами тощо. Також у випадку, коли ви відмовляєтесь підписувати протокол, можна вказати на рівень адекватності поведінки працівників поліції та записати інші зауваження, зокрема той факт, що через такі порушення Ви відмовляєтесь підписувати протокол.
2. Правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
У цьому випадку протокол є дещо відмінним. Його зразок також можна завантажити самостійно – він є додатком до Інструкції, затв. Наказом №1395.
Відмінності у протоколі полягають у додаткових графах, пов’язаних із транспортним засобом та дорожнім рухом:
– відомості про транспортний засіб;
– порушений пункт Правил дорожнього руху;
– тимчасово вилучені документи;
– точна дата і час розгляду адміністративної справи.
Також до протоколу додаються (п. 1 Розділу ІІ Інструкції, затв. Наказом № 1395):
– акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (у разі здійснення його затримання);
– акт огляду на стан сп’яніння (у разі проведення огляду на стан сп’яніння).
При складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 139 КУпАП «Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення», ч. 4 ст. 140 КУпАП «Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна» або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1–3 ст. 140 КУпАП (те саме, що у попередній статті, тільки без наслідків) (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою пошкодження.
А при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП «Невиконання законних вимог посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції» щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, додаються акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та копія раніше надісланої (врученої) вимоги (припису).
3. Неповнолітня особа
Законодавство не встановлює додаткових вимог до складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо неповнолітньої особи, що досягла віку адміністративної відповідальності (16 років). Лише вказує, що якщо особа віком від 14 до 16 років вчинила правопорушення, то протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно одного з батьків неповнолітньої особи або особи, яка їх замінює, відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Однак, на нашу думку, важливим для захисту прав та інтересів неповнолітньої особи є можливість участі його батьків або законних представників при наданні пояснень та складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі – повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП. Тобто необхідно законодавчо встановити додаткові гарантії притягнення неповнолітньої особи до адміністративної відповідальності в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення.
А поки ніяких гарантій законодавством не встановлено, можна вимагати від поліції участі батьків під час складення протоколу, оскільки неповнолітня особа не завжди може належним чином перевірити правильність протоколу і стати об’єктом зловживань з боку поліції.
ІІ. Адміністративне затримання та складення протоколу про адміністративне затримання
Законодавство (ст. 260 КУпАП, ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію») передбачає такі випадки, коли особу можуть затримати:
– якщо особа вчиняє адміністративне правопорушення та не реагує на вимоги поліцейського припинити вчинення протиправних дій, коли вичерпано всі інші заходи впливу;
– для встановлення особи, якщо поліцейський обґрунтовано підозрює Вас у порушені законодавства;
– для складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо такий протокол не можливо скласти безпосередньо на місці його скоєння;
– для забезпечення своєчасного і правильного розгляду складеного на Вас протоколу про адміністративне правопорушення (винесення постанови).
При цьому, поліції надано право затримувати осіб лише при вчиненні перерахованих у п. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП правопорушень. Наведемо декілька найпоширеніших:
– дрібне хуліганство (ст. 173);
– злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції (ст. 185);
– прояв неповаги до суду (ст. 185-3);
– торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160);
– розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді (ст. 178);
– при порушенні правил дорожнього руху;
тощо.
Працівник поліції має чітко із посиланням на законодавство оголосити причину Вашого затримання та роз’яснити Ваші права.
Про кожний випадок адміністративного затримання поліція негайно після фактичного затримання особи повідомляє центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) за допомогою телефонного чи інших видів зв’язку (ч. 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затв. Постановою КМУ № 1363 від 28.11.2011). Залучення захисника (адвоката) із центру відбувається окрім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. Однак така відмова відбувається не під час затримання, а після того як захисник (адвокат) прибув до відділення поліції та у присутності якого, особа відмовилася від послуг захисника (адвоката) у формі письмової заяви, копія якої подається адвокатом до відповідного регіонального центру (ч. 3 ст. 261 КУпАП, ч. 9 Порядку інформування…, затв. Постановою КМУ № 1363 від 28.11.2011).
На практиці, повідомляє не особа, яка затримує, а черговий вже після Вашого прибуття до відділення поліції. Така практика є неправильною, оскільки моментом затримання відповідно до ч.2 ст. 37 ЗУ “Про Національну поліцію” є момент фактичного затримання, а центр з надання БВПД має бути повідомлений “негайно”, як це було зазначено вище.
Якщо ж поліція не повідомляє Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ігнорує Ваші вимоги зробити це, то законодавство передбачає можливість повідомлення про затримання Вашими родичами за єдиним телефонним номером безоплатної правової допомоги – 0-800-213103. Розгляд повідомлень здійснюється регіональними центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання обов’язкових відомостей про ступінь споріднення із затриманою особою (ч. 3 Порядку інформування…, затв. Постановою КМУ №1363 від 28.11.2011).
Про місце перебування затриманого негайно повідомляється родичам, а на його прохання – адміністрацію за місцем роботи або навчання (ч. 2 ст. 261 КУпАП, п. 4 ч. 14 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440). Зауважимо, адміністрація повідомляється лише на Ваше прохання, обов’язок поліцейського повідомити лише родичів. На жаль, існує негативна практика повідомлення університету, в якому навчається затриманий-студент з метою “виховання”, що є порушенням права на повагу до приватного та сімейного життя, передбаченого ст. 8 Конвенції з прав людини (ЄКПЛ).
Про повідомлення в протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис, зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб. За неможливості поінформувати родичів та в разі відмови затриманої особи надати інформацію для їх повідомлення, про це робиться відповідний запис затриманою особою та посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне затримання, із зазначенням поважних причин (п. 9 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом №1376).
Про затримання неповнолітнього обов’язково повідомляють його батьків або осіб, котрі їх замінюють (законних представників). У протоколі про адміністративне затримання зазначаються час, дата повідомлення, кого повідомлено і в який спосіб (п. 9 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом № 1376).
Запам’ятайте! Затримання не може тривати довше аніж три години з моменту фактичного затримання (коли було обмежено фізичне пересування особи поліцейським, тобто Ви були вимушені підкоритися наказу поліцейського), а не від часу складання протоколу (ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію»). У протоколі має бути зазначено фактичний час затримання.
У виключних випадках строк може бути подовжено до 3 діб, а саме у випадку вчинення незаконного перетину кордону, порушення прикордонного режиму тощо, а також при порушенні правил обігу наркотичних та психотропних речовин, якщо необхідно встановити особу, провести медичний огляд, з’ясувати обставини їх придбання та дослідити такі речовини. У такому випадку – протягом 24 годин з моменту затримання про це повідомляється прокурор (ч. 3 ст. 263 КУпАП, п. 10 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом №1376).
Розгляд обставин правопорушення після доставлення у відділення поліції проводиться негайно в окремій кімнаті, яка своїм обладнанням не пригнічує честь та гідність затриманих, але не більше трьох годин із моменту доставлення їх до чергової частини (п. 1 ч. 10 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440).
У разі, коли в черговій частині перебувають декілька осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, і розпочати розгляд обставин щодо затриманих одночасно неможливо, тоді такий розгляд проводиться в порядку черговості доставлення. У першу чергу розглядаються обставини щодо осіб, які не підлягають адміністративному затриманню
Ці три години відведено на складення протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу про затримання, отримання Ваших пояснень тощо. На практиці виникають ситуації, коли порушників багато, а строк у три години завершується. У цьому випадку Вас мають звільнити і продовжувати ці дії з Вами, вже не у статусі затриманого. Також це має відбуватись у час зручний для Вас, тому Ви спокійно можете залишити відділення поліції. Однак, пам’ятайте, що у випадку ігнорування Вами належного та своєчасного розгляду справи, до Вас може бути застосований привід (примусове доставлення).
До речі, при розгляді обставин щодо правопорушника черговий зобов’язаний перевірити законність доставлення до поліції, а також вимагати від працівника поліції, який доставив правопорушника, скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 259 КУпАП (п. 3 ч. 14 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440). У разі необґрунтованого доставлення негайно звільнити доставлену особу, про що зробити відповідний запис у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених й запропонувати посадовій особі, винній у необґрунтованому доставленні, вибачитися, а про необґрунтоване доставлення доповісти письмовим рапортом начальникові (Там само). Висновок: якщо Ви вбачаєте порушення при затриманні та доставленні до відділення поліції – шукайте допомоги у чергового, адже це його обов’язок вчинити перераховане вище.
Після звільнення з відділення поліції речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені при затриманні, особистого огляду або огляду речей, вилучаються поліцейськими. У протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис про те, які саме речі, предмети, документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, вилучено у затриманого, зазначаються їхні індивідуальні ознаки, номери, місце та обставини їх виявлення (ст. 265 КУпАП, п. 15 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом № 1376).
Тепер безпосередньо щодо протоколу про адміністративне затримання.
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Саме у мотивах зазначається «для складення протоколу» або «для забезпечення своєчасного і правомірного розгляду справи», про що мова йшла вище. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови від підписання – про це робиться запис у відповідній графі (ч. 1 ст. 261 КУпАП).
Також вказується найменування органу поліції, в який доставлена особа, і час доставлення та час звільнення. Якщо особа поміщується (на практиці – в більшості випадків особа не поміщується) до камери для затриманих і доставлених (КЗД, в народі – «мавпятник»), то вказуються результати особистого огляду та огляду речей, відомості про понятих (свідків), які були при цьому присутні. Особистий огляд проводиться особою однієї з Вами статі, а також у присутності двох понятих (ст. 264 КУпАП).
Важливою є графа, у який зазначається наявність/відсутність тілесних ушкоджень. Якщо ж вони наявні (неважливо, отримані під час затримання або раніше), то фіксується які саме, чи надавалась невідкладна медична допомога, номер бригади швидкої медичної допомоги, П.І.Б. лікаря. Адже саме поліція несе відповідальність за затриману особу, отже їй треба буде доводити належність затримання, у випадку Вашої скарги на неправомірні дії. Обов’язково звертайте увагу на такі речі перед підписанням протоколу.
На відміну від протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу про затримання ніякі додатки у вигляді пояснень, документів тощо до протоколу не додаються. Якщо у Вас є скарги, зауваження до дій поліції, що мали місце під час затримання, то вони зазначаються у спеціальній графі в кінці протоколу. Навіть якщо у Вас таких скарг немає, все одно поліцейський з Ваших слів підкреслює пункт «не маю» в протоколі, під яким потім буде стояти Ваш підпис. Тобто буде дивно, якщо Ви підпишетесь під тим, що скарг та зауважень у Вас немає, а в подальшому будете заявляти про них. Якщо для заповнення цієї графи немає перешкод (погрози, фізичне насильство тощо) – сміливо зазначайте дії, в яких Ви вбачаєте порушення законодавства.
