Україна припинила дію договору про дружбу з Росією

На переконання російського зовнішньополітичного відомства, “Україна оголосила про це у властивій їй в останні роки манері, звинувативши у всіх бідах Росію” – Росія порушила угоду та вона з вини Москви вже давно стала анахронізмом.

“Припускаємо, що договір міг дещо застаріти, все-таки підписали його 20 років тому. Але сталося це явно не з вини Москви, яка завжди заявляла про готовність до переговорів і обговорення конкретних пропозицій з модернізації договірно-правової бази, включно з договором про дружбу від 31 травня 1997 року”, – переконують у МЗС Росії.

Відтак, російські дипломати звинуватили Україну у порушенні договору в 2004 році шляхом ратифікації меморандуму про підтримку операцій НАТО, а також у 2015 році через внесення поправок до Військової доктрини, в якій заявлено про вступ в НАТО як про стратегічну мету держави. Водночас у Москві розкритикували зміни до Конституції України, за якими нещодавно закріпили курс на Європейський союз і НАТО.

“При цьому навіть не було задіяно передбачений договором 1997 року механізм консультацій з Москвою для обговорення цього питання”, – бідкаються у країні-агресорі.

Крім того, Кремль заявляє, що “Україна грубо та систематично порушує статтю 12 цього документу. Відповідно до неї, сторони нібито мають гарантувати “захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території” та “створити умови для заохочення цієї самобутності”. Також Україна та Росія начебто зобов’язуються “сприяти створенню рівних можливостей і умов для вивчення російської мови в Україні та української мови у РФ”.

“Замість цього майданна влада протягом низки років веде цілеспрямований наступ на російську мову та права російськомовного населення України”, – наголошують у Росії.

Як приклади вони наводять:

– закон “Про кінематографію”, за яким в Україні заборонено показ російських фільмів і серіалів, присвячених силовим структурам РФ, а також всієї російської теле- і кінопродукції, створеної після 2014 року;

– закон про мовні квоти на телебаченні, що встановлює мінімальну 75% квоту на телемовлення українською мовою;

– закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту”;

– обмежувальні заходи щодо російських вебсайтів;

– внесення змін до закону “Про гастрольну діяльність в Україні”, що пропонують отримувати дозвіл СБУ на проведення в країні гастролей російських артистів;

– закон “Про освіту”,

– розгляд у Верховній Раді проекту закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Також у МЗС Росії стверджують, що “Україна продовжує відмовляти народу Криму в праві вільно розпоряджатися своєю долею”. Зокрема, вони вкотре події на Майдані назвали “антиконституційним переворотом” і зазначили, що “кримчани, опинившись перед реальною загрозою своїй безпеці, скористалися правом на самовизначення (так у Кремлі охарактеризували псевдореферендум, після якого Кремль захопив Крим – 24 канал), гарантованим двостороннім договором”.

“Вищенаведеної інформації, як видається, досить, щоб тверезо оцінити, хто та коли почав порушувати великий договір. Все це ми детально виклали у відповідній ноті до МЗС України. Закликаємо Україну дотримуватися своїх двосторонніх та міжнародних зобов’язань не на словах, а на ділі”, – додали у російському міністерстві.

Як Україна припиняла дію договору про дружбу з Росією? 28 серпня 2018 року президент Петро Порошенко анонсував, що Україна розірве з Росією договір про дружбу. Тоді він зазначив, найближчим часом МЗС країни має представити необхідний пакет документів для припинення документу. 6 грудня Верховна Рада підтримала проект закону про припинення дії договору про дружбу: власне український гарант його й ініціював. 10 числа український голова підписав цей документ, а 12-го – Закон про припинення з 1 квітня 2019 року дії договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією набув чинності.

У чому полягає договір про дружбу України з Росією? Цей договір було підписано 31 травня 1997 року в Києві. Згідно з його умовами, сторони зобов’язувалися, зокрема “поважати територіальну цілісність і суверенітет” одна одної, а також “підтверджували непорушність наявних між ними кордонів”.