Розглядаючи процес та порядок стажування молоді на практиці, доцільно навести поняття стажування.
Стажування – це набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, практичних умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки та набуття додаткових компетенцій.
Підприємства ж, на яких бажають проходити стажування студенти, обираються ними самостійно, про що між студентом і підприємством складається індивідуальний договір про проходження стажування.
І в жодному разі не можна підміняти поняття стажування та прийняття на роботу студента денного відділення ВНЗ, який ще не здобув жодного освітньо-кваліфікаційного рівня, адже стажування передбачається для тих, хто вже здобув професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і далі навчається на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Стажування може відбуватися на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, з урахуванням таких умов для проведення:
- у вільний від навчання час;
- за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта;
- на умовах, визначених договором про стажування.
Водночас можливість проходження стажування не поширюється на:
- студентів вищих навчальних закладів, що проходять стажування в державних органах, органах влади АР Крим та їх апараті;
- студентів вищих медичних навчальних закладів та інтернів;
- курсантів (слухачів, студентів) вищих військових закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
- курсантів та слухачів вищих навчальних закладів МВС і МНС.
Для організації стажування на підприємстві доцільно розробити Положення про стажування, у якому визначити порядок прийняття осіб на стажування, осіб, відповідальних за його проведення на підприємстві, необхідне документальне оформлення, порядок оплати праці стажистів, обов‘язки керівника стажування, умови оплати за керівництво стажування та інші важливі моменти.
Особи, які бажають проходити стажування, мають надати кадровій службі обраного ними підприємства перелік таких документів:
- заяву про прийняття на стажування (є типова форма);
- копію паспорта;
- копію документа про освіту (за наявності);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- медичну книжку (якщо вимагається).
- сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду та довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду (за потреби).
Після чого зі стажистом укладається договір про стажування, типова форма якого та порядок його укладання наведені в Постанові №20 та додатку до неї. У договорі про стажування зазначаються строк та умови проходження студентом/учнем стажування, визначаються права та обов’язки сторін, порядок оплати виконаної стажистом роботи, відповідальність сторін, порядок внесення змін до договору та інше. Договір підписується у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, а другий – у стажиста.
Водночас керівник підприємства, на якому проводиться стажування, має знати, що укладання договору про стажування не прирівнює таку домовленість до трудових відносин, отже, стажист не є працівником підприємства.
За потребою внесення змін до вказаного договору за згодою сторін укладається додаткова угода, що є невід’ємною частиною договору про стажування. У разі порушення умов зазначеного договору та додатків до нього договір про стажування може бути розірваний достроково. А у разі відсутності стажиста з поважної причини та за наявності підтверджувальних документів дія цього договору може бути продовжена на період його відсутності.
Одночасно з укладанням договору про стажування керівником підприємства визначається керівник стажування з числа працівників, які мають стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш ніж три роки. Також затверджується індивідуальна програма стажування і видається наказ про проходження стажування. У наказі необхідно зазначити таке:
- строки й місце проходження стажування (структурний підрозділ);
- спеціальність (кваліфікацію) або професію (кваліфікаційний рівень) стажиста;
- режим стажування (тобто розподіл часу стажування, тривалість стажування і відпочинку);
- керівника стажування.
Зауважимо, що за керівником стажування може бути закріплено не більш ніж два стажисти; його робота може оплачуватися коштами, що були передбачені на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця в розмірах не менш ніж 5 % суми основної заробітної плати, яку він одержує за основним місцем роботи.
Немає типової форми індивідуальної програми стажування, тому підприємство має розробити таку форму самостійно. Або керівник стажування і стажист розробляють її разом з урахуванням спеціальності, кваліфікації та складають перелік робіт. Індивідуальну програму стажування дозволяється коригувати під час її виконання, затверджується вона наказом керівника підприємства.
Якщо в період стажування особа виконує професійні роботи, виконані відповідно до встановлених завдань, підприємство здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Оплата роботи, що була виконана стажистом, здійснюється за актом здавання-приймання робіт.
Після закінчення стажування стажисту видається висновок про результати стажування, у якому визначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, характеристика професійної компетенції, особистих і ділових якостей стажиста. Форму й текст такого висновку необхідно розробити на підприємстві самостійно, бо нема затвердженої її типової форми.
Строк стажування не може перевищувати шести місяців. А тривалість роботи під час стажування не може бути більшою, ніж тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників. Водночас, на думку кадрових спеціалістів, мають враховуватися норми статті 51 КЗпП про скорочену тривалість роботи для осіб віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень.
Нещодавно було урегульоване питання щодо внесення відомостей про стажування до трудових книжок. Тобто, згідно з пунктом 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, за потреби стажисту на підприємстві оформлюють трудову книжку, до якої має бути внесений запис про проходження стажування стажистом із зазначенням посади, періоду та місця проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня). Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.
Отже, стажування молоді з числа студентів – це для керівників підприємств чудова нагода та можливість надбати талановитого та відповідального працівника, зарахувати його в резерв кандидатів на вакантні посади чи навіть запропонувати роботу на підприємстві з укладанням трудових відносин.
