300 мільярдів гривень – стільки за словами заступника голови Національного банку України Катерини Рожкової винні 20 найбільших боржників країни банкам та Фонду гарантування вкладів.
Однак починаючи з 21 жовтня всі вони, як і мільйони інших українців, можуть спробувати оголосити себе банкрутом як фізична особа, звичайно, якщо це визнає суд. Таке право громадянам України дає Кодекс України про банкрутство, ухвалений 18 жовтня 2018 року, набрав чинності з 21 жовтня 2019 року.
У боргах як у реп’яхах – на кону сотні мільярдів
Внутрішні борги громадян – вкрай актуальна тема для України, яка формується головним чином з двох джерел.
Перше з них – це заборгованість за банківськими кредитами, яка виявилася значно “простимульована” 2014 роком: окупація Криму та частини Донбасу, різка девальвація гривні, яка боляче вдарила по валютних позичальниках і вилилася в “Кредитний майдан”.
Та й банківські кредити, які видаються сьогодні, залишаються для фінустанов значним ризиком, тому голова НБУ Яків Смолій відносить до проблемних кожну другу видану банківською системою позику – не мало не багато 566 млрд гривень.
Друге джерело – це заборгованість громадян за комунальні послуги, яка, за даними Держстату, за підсумками червня перевищила 55 мільярдів гривень.
Обидва ці джерела є предметом постійної нестабільності, яка загрожує фінансовій системі, що і намагалася вирішити держава. Системно розв’язати цю проблему, на думку його авторів, повинен був Кодекс з процедур банкрутства, зареєстрований у Верховній Раді 20 лютого 2018 року та остаточно ухвалений 18 жовтня того ж року.
Банкрути – не тільки підприємства
Кодекс про банкрутство, ухвалений 18 жовтня 2018 року і який набрав чинності 21 жовтня 2019 року, мав одну революційну рису – він дозволяв оголошувати себе банкрутом не тільки юридичним особам-підприємствам, але і фізичним особам-громадянам.
Стаття 115 Кодексу дає право фізичній особі-боржнику звернутися до господарського суду із заявою про визнання її банкрутом. Власне, це єдиний спосіб почати процедуру банкрутства фізособи, на відміну від юридичної особи, чиє банкрутство можуть ініціювати кредитори.
Згідно з Кодексом фізична особа має право подавати заяву на визнання себе банкрутом у разі, якщо:
– розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати (зараз це 125 тисяч 190 гривень), однак при цьому в цю суму не входять штрафні санкції;
– боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад п’ятдесят відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань протягом двох місяців;
– винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
– існують інші обставини, які підтверджують що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До заяви на визнання себе банкрутом боржник зобов’язаний подати солідний перелік документів, дані про майно, яке належить йому, банківські рахунки, інформацію про відсутність судимості за економічні злочини тощо.
Особливе значення має декларація про майновий стан боржника, що включає в себе відомості щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім’ї, які перевищують 30 мінімальних розмірів заробітної плати.
Разом із заявою про визнання себе банкрутом фізособа також зобов’язана надати пропозиції щодо реструктуризації боргів або проект плану реструктуризації боргів.
Якщо всі необхідні документи було подано громадянином, його заява приймається та протягом 5 днів призначається дата підготовчого засідання суду, не пізніше 15 робочих днів з моменту винесення рішення. Під час попереднього засідання вирішується головне питання – відкривати провадження про банкрутство чи ні.
Відмовити у визнанні її банкрутом фізособі можуть, якщо відсутні зазначені у статті 115 підстави, боржник був визнаний банкрутом протягом попередніх 5 років або притягувався до відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю.
Від санації до банкрутства: 120 днів на вибір
Якщо рішення про відкриття провадження про банкрутство вирішилося позитивно для боржника, для нього настає низка юридичних дій, як приємних, так і не дуже.
До позитивних наслідків належить той факт, що строком на 120 днів запроваджується мораторій на всі дії кредиторів, тобто:
– боржник може не здійснювати ніяких платежів на користь кредиторів, у тому числі податків і зборів, окрім виплати аліментів та компенсації шкоди, заподіяної життю або здоров’ю іншої фізособи за рішенням суду;
– припиняються дії в рамках відкритого виконавчого провадження;
– не нараховуються штрафи та пені, не застосовується індекс інфляції до нарахувань суми боргу.
До негативних наслідків для боржника можна віднести можливі заходи забезпечення прав кредиторів, які може прийняти суд, наприклад, заборона на виїзд за кордон, можливість розпоряджатися своїм майном у вигляді передачі його третім особам, укладати договори, нарешті, накладення арешту на майно боржника. Окрім того, призначений судом арбітражний керуючий починає інвентаризацію майна боржника.
Але головне, для чого, власне, призначено мораторій, – визначення шляху, яким слід рухатися боржнику і його кредиторам. Можливостей для вибору, виявляється, фактично всього дві – домовитися про порядок виплати боргу в рамках реструктуризації або ж клопотати перед судом про визнання фізичної особи банкрутом.
Третім шляхом може стати закриття судом провадження про банкрутство у разі, якщо у боржника за цей час знайдуть порушення вимог, які пред’являються цим Кодексом, наприклад, недостовірна інформація в декларації про майновий стан.
Також суд може закрити провадження, якщо боржник не має можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Ця норма, напевно, не сподобається численним боржникам за іпотекою, які взяли кредити в іноземній валюті до девальвації гривні в 2014-2015 роках, адже це залишає за ними зобов’язання за кредитом.
5-10 років на повернення боргів
У разі, якщо протягом 120 днів дії мораторію кредитори і боржник затвердили план реструктуризації боргів, який влаштував всі сторони, господарський суд своїм рішенням затверджує план реструктуризації, який може становити до 5 років (для боргів іпотечного кредитування купівлі житла – до 10 років), але може бути і продовжений.
Протягом терміну дії реструктуризації боржник, окрім виконання обов’язків, зазначених у плані, обмежується в правах, не маючи права:
– здійснювати операції щодо відчуження чи обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об’єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати;
– укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника;
– виступати поручителем за зобов’язаннями інших осіб.
Після закінчення строку дії плану реструктуризації господарського суду подається звіт про його виконання, на підставі чого суд або ухвалює рішення про закриття провадження про банкрутство у зв’язку з виконанням боржником своїх зобов’язань, або ж оголошує боржника банкрутом.
Банкрут – без права на поблажку
У разі, якщо під час дії мораторію або пізніше ухвалюється рішення про визнання фізичної особи банкрутом, порядок дій інший.
Одночасно з постановою суду про визнання фізичної особи банкрутом призначається керуючий реалізацією майна, яке піде на повернення боргів кредиторам. Саме майно включає в себе власність, яка повністю або частково належить боржнику, й оголошується ліквідаційною масою.
Втім, до переліку майна для реалізації не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Щоправда, за умови, що йдеться про квартиру площею до 60 кв. м або з житловою площею не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї, або про будинок до 120 кв. м.
Якщо більша площа, можна буде домовитися з кредиторами про переїзд у меншу площу за рахунок різниці в продажу. Також боржник або інший учасник провадження може переконати суд не включити в ліквідаційну масу майно, яке необхідне для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї.
За рахунок реалізації ліквідної маси фізособи-банкрута керуючий реалізацією майна здійснює виплату боргів кредиторам, якщо ж коштів, виручених від реалізації майна боржника, не вистачає для повного погашення, зобов’язання, які залишилися, вважаються погашеними. Щоправда, не всі.
Банкрут – не означає вільний від боргів
Як свідчить Кодекс про банкрутство, визнання банкрутом або закриття провадження про банкрутство внаслідок виконання плану про реструктуризацію аж ніяк не звільняє боржника від усіх боргів.
Фізична особа, яка має заборгованість за відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, зі сплати аліментів та виконання інших вимог, нерозривно пов’язаних з фізичною особою, зобов’язана розрахуватися з нею у повному обсязі. Для цього кредитори можуть звернутися з позовом до суду в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Також статус банкрута або особи, щодо якої відкривалося провадження про банкрутство, накладає на фізичну особу й інші зобов’язання:
– протягом 5 років не може повторно відкривати провадження про банкрутство, якщо боржник не погасив всі борги в порядку, встановленому Кодексом про банкрутство;
– протягом наступних 5 років після визнання банкрутом перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави фізособа зобов’язана письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
Від свавілля кредиторів до дешевих кредитів: що може дати Кодекс?
Думки експертів, опитаних 112.ua щодо Кодексу про банкрутство стосовно фізичних осіб, розділилися. На думку одних, документ мало що дає для полегшення становища боржників, інші ж вважають набуття чинності Кодексу безсумнівним кроком уперед, хоча і закликають не переоцінювати його вплив.
На думку голови адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислава Кравця, Кодекс, який набрав чинності, не зможе комплексно вирішити проблему боргів українців, оскільки в ньому спостерігається перекіс на користь прав фінансових установ на стягнення боргу.
“Фактично Кодекс не звільняє від обов’язку сплати боргів тих, хто насамперед цього потребував, – боржників, які брали валютні іпотечні кредити для купівлі житла. Вони, як і раніше, зобов’язані повертати борги і відповідати за них своїм майном, яке можна реалізувати. Немає майна – немає боргу, так приблизно виглядає суть законопроекту”, – так висловив свою думку про набуття чинності норм Кодексу про банкрутство Кравець.
Також, на думку юриста, залишається питання застосування норм Кодексу в судах, оскільки, як це буде виглядати на практиці – невідомо.
Більш позитивно оцінює документ економічний експерт Олексій Кущ, підкреслюючи той факт, що в одному законі нарешті об’єднано і кодифіковано всі норми, які стосуються банкрутства і які раніше містилися в різних документах.
“Це дає змогу впорядкувати процес банкрутства, наприклад, у вигляді запровадження того ж мораторію на виконання вимог кредиторів у 120 днів. Припустимо, боржник не може виконувати свої зобов’язання через втрату роботи, а так у нього є гарантовані 4 місяці на її пошук або знаходження іншого рішення, протягом яких кредитори не можуть нарощувати суму боргу.
Також це дає легальний спосіб боржникам врегулювати свої відносини з позикодавцями. Наприклад, під час кризи 2008 року або девальвації гривні 2014-2015 років багато фактично збанкрутілих фізосіб намагалися використовувати лазівку у вигляді реєстрації себе ПП-ФОП, а потім оголошення себе банкрутом, що було дозволено законом. Тепер цей крок цілком законний”, – каже про головну перевагу Кодексу експерт.
Іншим важливим наслідком набуття чинності Кодексом Олексій Кущ називає крок уперед до світових норм країн, які захищають права інвесторів-кредиторів, до своєрідного утвердження принципу “інвестор правий апріорі”, що сприяє припливу іноземних інвестицій. Щоправда, і перебільшувати значення цього юридичного документа не варто, оскільки Україна поки тільки на початку шляху.
Для самих же українців ще однією перевагою Кодексу може стати можливе зниження відсоткових ставок за кредитами.
“Сьогодні в банківській системі дуже багато ризиків та проблемних кредитів, як наслідок – банківські ризики виливаються у підвищені ставки за кредитами, які оплачуються сумлінними позичальниками.
З упорядкуванням же ситуації з боржниками ці ризики знизяться, і відсотки за кредитами також мають зменшитися.
Щоправда, так картина виглядає в теорії, на практиці ж застосування норм Кодексу насамперед залежить від судової практики і трактування їх у судах, у разі негативного їх використання всі прописані процедури можуть залишитися просто доброчесними побажаннями авторів і не принесуть ніякої користі”, – назвав головну проблему Кодексу про банкрутство експерт.
На думку фінансового аналітика Василя Невмержицького, Кодекс про банкрутство може вирішити кілька серйозних проблем банківської системи України, посприяє можливому притоку іноземних інвестицій у країну і позбавить багатьох фізосіб від боргового тягаря.
“На сьогодні баланси багатьох українських банків зіпсовано проблемними боргами, багато з яких беруть свій початок у 2014-2015 роках, внаслідок окупації Криму і Донбасу, девальвації гривні. Отримати кошти банк не може, але в балансі ці гроші є. Щоб повернути гроші, фінустанова сьогодні має пройти судові інстанції, апеляцію, через виконавчу службу стягнути гроші. Навіть у разі успіху, аж ніяк не гарантованого, це триватиме роки”, – пояснює нинішній алгоритм позбавлення від боргів експерт.
З ухваленням Кодексу за спільною згодою фізособа зможе оголосити себе банкрутом, а банк – “почистити” активи, прибравши з балансу безнадійні кредити.
Норми Кодексу, які вимагають від фізичних осіб-банкрутів повідомляти про свій статус при зверненні до банків, на думку співрозмовника 112.ua, дозволить скласти клієнтську базу, виокремивши неблагонадійних і сумлінних позичальників, що дозволить знизити ризик неповернення кредитів.
“Уявімо таку ситуацію – в банку хоче взяти кредит юрособа, в співзасновниках якої є фізична особа, що оголошувала про своє банкрутство. Це вже сигнал банку – підходити до перевірки потенційного клієнта в особі фірми особливо ретельно, що дозволить уникнути непотрібного ризику”, – акцентує увагу експерт.
Допоможе це, на думку Василя Невмержицького, і вітчизняній економіці.
“Наступний крок – як результат, знижується частка проблемних кредитів у банківській сфері, яка становить до 60% (і це стабільно відлякує системних іноземних інвесторів), що дозволить залучити в Україну іноземні інвестиції у вигляді або банківських кредитів, або купівлі вітчизняних цінних паперів”, – вважає аналітик.
Однак не тільки банкам буде дуже корисним Кодекс – допоможе він і пересічним фізичним особам, які опинилися у важкій ситуації, почати фінансове життя з чистого аркуша і допоможе зняти соціальну напруженість у суспільстві, розставивши все на свої місця.
“Багато хто переїхав з окупованих територій, залишивши там роботу, житло, яке часто знаходиться в заставі у банку. Так, існує мораторій на виплату таких кредитів, але все ж психологічно це дуже обтяжує, а оголошення себе банкрутом дозволить почати життя з чистого аркуша. Так, будуть деякі обмеження у вигляді проблем із отриманням кредитів, але, думаю, зі зростанням кредитного портфеля банки будуть працювати і з фізособами, які оголошували себе банкрутами”, – підсумовує експерт.
Автор Микита Синіцин
