У багатьох західних країнах колективні договори настільки важливі, як і законодавчі джерела трудового права, а часто їх значення у правовому регулюванні праці перевершує роль законодавчо встановлених норм. В Україні основні принципи, порядок розроблення та укладення колективних договорів регламентує Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII (далі – Закон № 3356), Господарський кодекс України (далі – ГКУ) і Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП). Про особливості укладення й ведення колдоговору – далі.
Колективний договір укладають на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
Процедура укладення колективного договору охоплює кілька етапів:
- підготовка до колективних переговорів;
- ведення колективних переговорів і розроблення проєкту колективного договору;
- укладення колективного договору, його підписання і реєстрація.
Крім того, колдоговірна робота передбачає внесення змін і доповнень до колективного договору протягом терміну його дії і здійснення контролю за його виконанням.
Відповідно до Закону № 3356 будь-яка зі сторін може проявити ініціативу щодо початку колективних переговорів з розроблення та укладення колективного договору. Якщо на підприємстві діє колективний договір, то така ініціатива може бути виявлена не раніше, ніж через три місяці до закінчення терміну його дії, або в терміни, визначені в ньому.
На новоствореному підприємстві згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 3356 колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний строк після його реєстрації.
Сторона, яка виходить з ініціативою про початок переговорів щодо укладення колективного договору, письмово повідомляє про це іншу сторону, яка повинна почати переговори протягом семи днів.
До початку переговорів кожна сторона повинна сформувати повноважний орган (робочу комісію) для ведення переговорів з рівною кількістю представників.
1. Власник або уповноважений орган або особа, визначена статутом підприємства.
У статуті підприємства потрібно передбачити, що директор має право без довіреності здійснювати від імені підприємства такі дії: керувати поточними справами, виконувати рішення вищих органів, представляти підприємство в його відносинах з третіми особами, вести переговори і укладати угоди.
2. Представники, обрані на загальних зборах найманих працівників (збори обирають уповноважених представників (рада трудового колективу) і оформляють протокол зборів).
Варто зауважити, що законодавством не встановлено термін проведення колективних переговорів, про це повинні домовлятися сторони. На практиці переговори тривають зазвичай близько трьох місяців.
Початком переговорів вважається день першого засідання робочої комісії, їх закінченням – день підписання колективного договору, схваленого загальними зборами (конференцією) трудового колективу.
Після схвалення проєкту колективного договору загальними зборами (конференцією) його повинні підписати уповноважені представники сторін не пізніше, ніж через п’ять днів з моменту його схвалення, якщо інше не буде визначено зборами (конференцією).
Загальними зборами (конференцією) трудового колективу повинен бути визначений термін подачі колективного договору на реєстрацію до місцевого органу державної виконавчої влади. Разом з колективним договором на реєстрацію подаються всі додатки до нього, протокол розбіжностей, склад робочої комісії.
Колективний договір набирає чинності з дня його підписання або з дня, зазначеного в ньому. Набрання чинності договором не залежить від факту його реєстрації.
Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. Порядок реєстрації колективних договорів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. № 115 (далі – Постанова № 115).
Відповідно до п. 2 Постанови № 115 повідомна реєстрація проводиться з метою встановлення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію колективних договорів для забезпечення можливості врахування їх умов під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), які можуть виникнути в результаті виконання умов таких договорів.
