Податок на прибуток підприємств у 2021 році зазнав суттєвих змін. Зокрема, була оновлена форма декларації з податку на прибуток та додатків до неї, а звітувати раз на рік вже матимуть право всі підприємства, у кого дохід менше 40 млн грн. Що ще потрібно знати платникам податку на прибуток підприємств – далі.
Нові форми звітності
Наприкінці грудня 2020 року Міністерство фінансів України оновило форму декларації з податку на прибуток та її додатки ЗП, ВП, ПП. У новій редакції викладено додатки РІ, ПН, АМ, а також з’явилися нові.
Подавати декларацію за оновленою формою необхідно починаючи зі звітного періоду – І кварталу 2021 року.
За 2020 рік звітувати з податку на прибуток слід за старою формою.
Що вважається дивідендами
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) з 01.01.2021 р. для цілей оподаткування до дивідендів прирівняно виплати нерезидентам у формі так званих конструктивних дивідендів з абзаців четвертого – сьомого нової редакції пп. 14.1.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, дивідендами вважаються суми перевищення або заниження в контрольованих операціях з деякими нерезидентами і виплати учасникам-нерезидентам у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу або їх виходом з товариства.
Відтепер у разі виплат таких сум нерезидентам з них мають утримати податок на репатріацію (при виплаті їх юрособам) або податок на доходи фізичних осіб (при виплаті фізособам) за правилами, встановленими для дивідендів.
Про високодохідників
З 01.01.2021 р. у п. 137.5 ПКУ з’явилася вказівка, що звітувати раз на рік мають право всі підприємства – платники податку на прибуток, у кого дохід менше 40 млн грн.
Крім того, платники податку на прибуток, які у 2020 році звітували щоквартально, оскільки дохід був більшим 20 млн грн, але меншим 40 млн грн, та у яких річний бухдохід за 2020 рік в межах 40 млн грн, мають право:
- не коригувати фінрезультат 2020 року на податкові різниці – пп. 134.1.1 ПКУ;
- звітувати з податку на прибуток тільки за підсумками року (пп. «в» п. 137.5 ПКУ).
Нерезиденти
З 01.01.2021 р. нерезиденти зобов’язані ставати на облік у податковій за місцезнаходженням свого постійного представництва. Робити це слід до початку господарської діяльності через таке представництво.
Із цієї дати нерезидент, який розпочне госпдіяльність через постійне представництво до реєстрації в податковому органі, вважатиметься таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки – прихованими від оподаткування.
Оскільки процес постановки на облік досить тривалий, законодавством дозволено нерезидентам, у яких були активні постійні представництва в Україні на 01.01.2021 р., стати на облік до 01.04.2021 р.
Постійні представництва
З початку 2021 року постійні представництва повинні розраховувати податок на прибуток лише за прямим методом визначення оподатковуваного прибутку (пп. 141.4.7 ПКУ).
Відсоткові різниці
З початку 2021 року оновлено правила застосування тонкої капіталізації, передбачені п. 140.2 ПКУ. Ці зміни в ПКУ було внесено Законом № 466.
Правила тонкої капіталізації, прописані у п. 140.2 ПКУ, стосуються тільки запозичень, отриманих від нерезидентів.
Податкові різниці для грантів
Із 23.12.2021 р. у ПКУ з’являються нові податкові різниці. З цієї дати платники податку на прибуток матимуть право:
1) зменшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих бюджетних грантів та включених до складу доходів (пп. 140.4.8 ПКУ);
2) збільшити фінансовий результат на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат періоду (пп. 140.5.16 ПКУ)
Як бачимо, бюджетні гранти повністю оминають об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Податок на репатріацію
У разі сплати податку на репатріацію із доходів, виплачених у натуральній формі нерезидентам із території України, з 01.01.2021 р. податок слід розраховувати за формулою, що міститься в пп. 141.4.2 ПКУ.
Ділова мета
Законодавством запроваджено обмеження в застосуванні норм щодо ділової мети. Тепер чітко прописано, що ділова мета застосовується не до всіх операцій, а виключно до:
- здійснення контрольованих операцій;
- здійснення операцій з купівлі-продажу товарів із нерезидентами, що перелічені у двох офшорних списках;
- операцій з нарахування роялті на користь будь-якого нерезидента.
Контрольовані операції
Із початку 2021 року відбулося чергове удосконалення правил визначення трансфертних операцій. А саме:
1) визначено правила подання на запит від Державної податкової служби України глобальної документації за трансфертним ціноутворенням платником, який входить до складу міжнародної групи компаній;
2) податківці, оцінюючи здійснену контрольовану операцію між пов’язаними особами, можуть спробувати довести, що така операція не має ділової мети. Якщо це вдасться, то представники податкового відомства можуть виключити таку операцію із фінансового результату або замінити її фінрезультат на операцію з непов’язаною стороною;
3) буде прописано, як саме слід обирати найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
