Міністерство освіти і науки продовжує вносити революційні зміни до навчального процесу. Хоча за планами відомства нашуміла концепція “Нова українська школа”, якою передбачається 12-річна форма навчання, почне діяти з наступного року, з 1 вересня поточного року на школярів та учителів також чекають деякі сюрпризи.
Структура навчального року залежить від школи
Напередодні початку нового навчального року почастішали розмови про запровадження навчання по триместрах: через кожні три місяці навчання – десять днів канікул. У відомстві спростовують цю інформацію. “Міністерство освіти і науки не вирішує, якою має бути структура навчального року, це роблять школи за погодженням з місцевими органами влади”, – йдеться у заяві міністерства.
У Міносвіті зауважують, що стосовно структури навчального року відомство просить дотримуватися лише трьох правил, регламентованих законодавством:
1. Початок навчального року має припадати на 1 вересня.
2. Навчання має закінчуватися не пізніше 1 липня.
3. Канікули впродовж навчального року (не враховуючи літніх) мають тривати не менше 30 днів.
“У межах цієї рамки школи самі вирішують, яку структуру навчального року формувати та як планувати власну роботу. Далі вони мають погодити структуру з місцевими органами влади, які, власне, й займаються адмініструванням шкіл”, – додають у відомстві.
Зауважимо, це зокрема стосується введення карантину, вимушених канікул, груп продовженого дня, вихідних для підготовки до ЗНО, тощо.
“Ні” відпрацюванню по суботах
Таким чином, канікули в школах цього року мало чим відрізнятимуться від минулорічних. Однак на них не даватимуть домашніх завдань.
Натомість є деякі зміни в питанні вимушеного припинення навчального процесу. Починаючи з цього року учні не відпрацьовуватимуть по суботах карантин чи вимушені канікули через скорочення опалювального сезону.
Якщо у школі 5-денний навчальний тиждень, то таким він буде увесь рік. Незалежно від обставин. Діти ж наздоганятимуть програму, вивчаючи дві теми за урок, самостійно чи дистанційно.
У початковій школі оцінювання по-новому
Найбільш цікаві новації у відомстві підготували для найменших школярів. Так, з 1 вересня 2017 року відбудуться деякі зміни в оцінюванні учнів початкових класів. У 1-му та 2-му класах дітям не виставлятимуть бали. Взагалі не будуть оцінюватися всі чотири роки в початковій школі такі предмети, як музика, образотворче мистецтво, трудове навчання тощо. Це, переконані у Міносвіті, сприятиме відходженню від так званого “карального” оцінювання.
Окрім того, вчителі більше не оцінюватимуть каліграфію дитини. Головне, щоб учні писали акуратно і розбірливо. Це ж стосується і зошитів. Їх відтепер можна підписувати у довільній формі. Оцінка не знижуватиметься, навіть якщо в підписі будуть охайні виправлення, зроблені дитиною.
Також скасовано всілякі дошки пошани чи екрани чистоти – будь-які рейтинги, що можуть вразити самооцінку дитину. Про успіхи чи невдачі вчитель зобов’язаний повідомляти учня чи його батьків у індивідуальному порядку, а не назагал.
Серед іншого учням початкової школи запропоновано спочатку писати у робочих зошитах олівцями. Це може бути і до 3 класу. Вчитель сам вирішуватиме, коли дитина зможе перейти на писання ручкою.
А от самі вчителі для виправлення помилок у зошитах учнів більше не використовуватимуть червоного чорнила. Їм запропонували перейти альтернативну зелену ручку.
На уроках літератури – фінансова грамотність
Міністерство освіти і науки анонсувало і кардинальні зміни для учнів 5-9 класів. Так, у коментарі “Віснику” директор Кременчуцького міського науково-методичного центру Олена Никифоренко відзначила, що, до прикладу, читаючи твір Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” у 5-му класі, учні звертатимуть увагу на “менеджерські здібності” головного героя, який перетворив нудне фарбування паркану на яскравий і ефективний “підприємницький проект”. Так, діти отримуватимуть знання з “Підприємницької та фінансової грамотності” на уроках не лише математики чи інформатики, а й світової літератури.
Тобто в учнів формуватимуть математичну та інформаційно-цифрову компетентність (що учень знає, вміє, оцінює, усвідомлює та які висновки робить), вміння спілкуватися державною та іноземною мовами, ініціативність, уміння вчитися упродовж життя. І вчителю більше не потрібно зосереджувати всю увагу на змісті матеріалу. “У цьому суть нового компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній”, – зауважила Никифоренко.
Однак це – переважно з наступного року. А цього року школи складатимуть навчальні плани за минулорічним зразком. Окрім оновленої програми для 9-го класу.
Цьогоріч учитимуться вчителі
Натомість цього року готуватимуться до майбутніх змін освітяни. Вчителі предметно мають пройти комплексне перенавчання відповідно до концепції “Нова українська школа”. Втім, у відомстві пообіцяли, що сертифікація вчителів буде добровільною.
А от працівникам 100 шкіл, які пілотуватимуть у цьому році перший клас “Нової української школи”, мають надати підтримку як на місцевому, так і на державному рівнях.
“Забезпечити вчителів постійною методичною підтримкою, дати їм реальні механізми, як навчати дітей за новими методиками згідно з новим стандартом – це зобов’язання, яке ми беремо на себе. Вже минули тренінги для вчителів пілотних шкіл, на допомогу педагогам ми також розробляємо дистанційні курси, де наочно показуватимуть методики, навчальні матеріали для дітей. Від місцевих органів ми очікуємо матеріальної підтримки для вчителів, переобладнання шкіл, реальної уваги до того, щоб пілотні школи були забезпечені усіма допоміжними матеріалами, які будуть потрібні вчителю у пілотуванні – мобільними партами, інтерактивними та дидактичним матеріалами для дітей”, – наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.
Основні зміни для учнів 5-9 класів за концепцією “Нова українська школа”
Українська мова. Діти писатимуть твори, пов’язані з фінансовою грамотністю та екологічною безпекою тощо. Тобто усі творчі роботи матимуть виразне практичне спрямування. Новий обов’язковий вид роботи – есе.
Українська література. У 5-му класі читатимуть менше народних казок, загадок і прислів’їв. Зате більше годин на творчість Зірки Мензатюк (сучасна письменниця та журналіст), Леоніда Глібова, Євгена Гуцала, Василя Симоненка. Осучаснення уроків за рахунок введення нових авторів. Кількість годин на вивчення творів змінилася і в інших класах.
Світова література. Розширено список для альтернативного вивчення. Наприклад, з’явилося “Собаче серце” Михайла Булгакова (9 клас). А також додаткового читання (наприклад, “Чи вмієш ти свистати, Юганно?” Ульфа Старка).
Математика. Більшості задач надано практичний зміст. Змінено послідовність вивчення тем так, щоб одночасно їх проходили на інших предметах. Дещо розвантажено програму.
Інформатика. У 9-му класі з’явиться 3D-графіка та основи бази даних. А комп’ютерну графіку учні вивчатимуть уже в 6-му класі, текстовий редактор – у 8-му, як і створення та публікацію веб-ресурсів.
Історія. Синхронізоване вивчення історії України та всесвітньої історії у 7-9 класах. У 5-му класі учні вивчатимуть історію як науку та складову життя суспільства.
Іноземні мови. Вперше очікувані результати чітко виписано відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Так, учні 9-х класів звичайних шкіл мають досягти рівня А2+, спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземної мови – В1, ті, хто оволодіває другою іноземною, – А2.
Біологія. Фактично кожна тема передбачає виконання міні-проекту. Упродовж року кожен учень має узяти участь хоча б в одному з них. 40% матеріалу – в опційне навчання. Тобто необов’язкові частини змісту підручників можуть вивчатися за вибором учителя.
Фізкультура. Учні зможуть займатися регбі, корфболом, петанком, фехтуванням, військово-спортивними іграми, степ-аеробікою та чирлідінгом (як можливі модулі).
Трудове навчання. Не буде обов’язкового поділу на дівчат і хлопців. Кожен учень зможе сам обирати вид діяльності. Учні створюватимуть проекти з використанням різних технологій. А не конкретне завдання за однією технологією.
“Основи здоров’я”. Більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в інтернеті та соцмережах. Більше практичних робіт та занять поза межами класу.
Примітно, з 1 вересня 2016 року в початкових класах більше не перевіряють читання на швидкість, на уроках фізкультури скасовано нормативи і команди “рівняйсь – струнко”, а в 1-2 класах відмовилися від примушування дітей зубрити напам’ять таблиці множення і додавання. Також було проведено певну декомунізацію: на уроках літератури почали менше вивчати творчість радянських письменників, а на уроках музики – тодішніх пісень.
