«Закон — ніщо, поки за ним не стоїть жива, зацікавлена громадська думка»
Уенделл Філліпс
Діяльність української адвокатури з перших кроків її становлення була підпорядкована гуманістичному завданню — надання правової допомоги населенню, забезпечення захисту обвинуваченого та представництво інтересів інших учасників процесу. Фундаментальними основами її діяльності були самоврядування, незалежність від державних органів, дотримання моральних вимог професії, законність.
Реалізація цих положень на різних етапах розвитку адвокатури залежала значною мірою від організаційних засад формування й форм адвокатських колективів, характеру правової і політичної системи держави. Чітко простежується закономірність: ступінь незалежності і суверенності адвокатури визначається зрілістю демократичних інститутів держави. У свою чергу правовий статус адвокатури завжди був певним показником захищеності особистості і одним з індикаторів, що свідчать про успіхи в просуванні до правової держави та розвинутого громадянського суспільства.
На арену суспільного життя країни сьогодні виходить незалежний, вільний від корисливих інтересів і політичних симпатій Адвокат, який виступає гарантом законності та справедливості, що відіграє для держави ту ж роль, яка в людині належить совісті.
Як інститут громадянського суспільства адвокатура покликана сприяти встановленню в тому самому суспільстві балансу різних сил, зміцненню самосвідомості всіх членів цього суспільства, встановлення контролю за діяльністю органів державної влади, інших державних органів і організацій. Особливість статусу вільних професій обумовленна роллю, яку вони відіграють у житті суспільства
Реформа адвокатури, про яку багато років точилися дискусії, затверджувалися концепції, підписувались Меморандуми, приймались рішення з’їздів адвокатів, вносились законопроекти, писались наукові роботи і захищались дисертації, відбулася. Цього давно чекали адвокати, Україна і Рада Європи.
Прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є одним з найважливіших елементів реформи адвокатури. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» впорядковує організаційні умови діяльності адвокатури, встановлює загальні вимоги до претендентів на здобуття адвокатського статусу, зрівнює в правах і обов’язках усіх працюючих у країні адвокатів. Об’єднання адвокатських утворень, розділених раніше, в Національну асоціацію адвокатів України, безсумнівно, сприяє підвищенню професійного рівня, правової культури, корпоративної солідарності української адвокатури.
Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забезпечує правове регулювання питань діяльності адвокатури, її взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, передбачає гарантії незалежності адвокатів та адвокатських організацій. Сенсом і метою існування адвокатури, як інституту професійного захисту і представництва, є надання юридичної допомоги всім, хто такої потребує. Мабуть, тільки перед адвокатурою, а не жодною іншою організацєю, ставить цілі та завдання громадянське суспільство. Ні на одну іншу організацію, яка не є державною, сьогодні не покладаються такі важливі державні функції. Найголовніше це те, що нарешті визначено поняття адвокатської діяльності – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врегульовує багаторічні нереформовані відносини. Закон еволюціонує слідом за всім українським законодавством. Найбільш важливими необхідними змінами вважаю: індивідуалізацію адвоката — щоб головною особою був адвокат (не об’єднання чи інші громадські установи (організації)); законодавчо важливо оформити гарантію захисту адвокатської таємниці.
«Добре складені закони повинні залишати якомога менше свавілля для суддів. Тому що закони складаються людьми на підставі довготривалих роздумів, судові ж вироки оголошуються на швидку руку» — говорив Арістотель.
Адвокати втомилися від боротьби всередині, протиріч адвокатських та юридичних громадських організацій у баченні реформи адвокатури, уніфікації професії. «Закону мало бути справедливим: треба, щоб його визнали таким люди, від яких він очікує покори» — говорив Тертуліан (християнський богослов).
Звичайно, всі адвокати усвідомлюють свою винятковість, тому що ми — узаконена опозиція державі по всіх кримінальних справах, тому що право на захист гарантується кожному. І цей обов’язок делегований нам не державою в особі парламенту або президента, а Конституцією. Природно, держава контролює дотримання закону. «Якщо виправлення старого Закону є незначним поліпшенням, не стільки буде користі від зміни закону, скільки шкоди, якщо з’явиться звичка не коритися існуючому порядку», — твердив Аристотель.
Підвищення ефективності діяльності вітчизняної адвокатури, якість і доступність адвокатської пдопомоги для всіх верств населення України — ось ті головні завдання, які ми всі разом повинні вирішувати з українськими законодавцями і всім юридичним співтовариством.
Користуючись своєю незалежністю, адвокат повинен пам’ятати, що мета не може виправдовувати засоби. І високі цілі правосудного захисту суспільства і особистості від несправедливого обвинувачення повинні бути досягнуті тільки за допомогою моральних способів і прийомів.
Ключові проблеми які виникли після Установчого зїзду це питання перехідного періоду, від розв’язання яких залежить успіх реформування української адвокатури. Події 17 листопада тільки доводять те, що громадянське суспільство в середині адвокатури формується. Від зїзду до зїзду « Рівно — Одеса- Київ» виникали довготриваючі суперечки адвокатів . Ми пам’ятаємо гіркоту історичних поразок. Неодноразово життя ошукувало наші сподівання, неодноразово непорозуміння брали гору над розсудливістю! Сподіваємося, що ми до кінця використали ліміт своїх помилок й усвідомили неминучість становлення сильної Адвокатури.
Ми прямуємо в майбутнє, коли адвокатура буде сильною дієвою інституцією. Історія дає нам, можливо, останній шанс створити сильну, єдину та перспективну адвокатуру. Усього можна досягти, якщо є ясний і глибоко продуманий Проект Майбутнього Адвокатури , є воля та рішучість для його реалізації.
Нам, як ніколи, необхідний союз усіх представників юридичних громадських організацій та адвокатів, здатних піднятися на історичну висоту і зрозуміти, що вони представляють найбільшу і найдостойнішу інституцію – Адвокатуру.
Усім юристам, адвокатам, кому небайдуже власне майбутнє та майбутнє адвокатури, хто пов’язує це майбутнє з долею рідної країни, я пропоную приєднатися до проекту суспільної перебудови організації і підтримати його. Тільки тоді ідеї, що містяться в законі, стануть реальною силою, здатною змінити наше життя на краще.
Моя мета – створення сильної української адвокатури. Майбутнє – це не віддалена перспектива. Майбутнє – це «тут і зараз», це наш вибір. Тільки разом ми побудуємо сильну самоврядну адвокатуру.
В української адвокатури — велика історія і славні професійні традиції. Переконана, що в сучасних умовах України багатющі здобутки вітчизняної адвокатури будуть примножені, а її роль — неухильно буде підвищуватися. І як говорив Віктор Черномирдін: «Нам ніхто і ніщо не завадить перевиконати наші закони».
Я вірю в те, що разом ми можемо багато чого змінити і змінитися на краще.
Саме цього року ми відзначаємо 20-річчя із дня прийняття Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. та 10-річчя з дня підписання Указу Президента України «Про День адвокатури» від 02.12.2002 р.
Шановні колеги! Ми пов’язали свою долю з важкою, але водночас неймовірно цікавою професією.
У суспільстві, що грунтується на верховенстві права, адвокат виконує особливу роль. Обов’язки адвоката не обмежуються сумлінним виконанням того, що йому доручено виконувати в межах, дозволених законом. Адвокат має слугувати інтересам правосуддя, а також тим, чиї права і свободи йому довірено стверджувати і захищати, і обов’язком адвоката є не лише представляти справу клієнта, а й бути його порадником.
Саме устами адвокатів рішуче слово у захисті демократичних прав громадян, у забезпеченні їм використання свобод, гарантованих Конституцією, говорить Його величність Закон. Закон, а не амбіції можновладців чи мінливі політичні вітри повинні бути дороговказом на професійному шляху, який ми з вами обрали.
Розбудова України як правової держави багато в чому залежить від кваліфікації, професійної компетентності та рівня моральних якостей адвокатів .
Почесна й нелегка місія з відстоювання справедливості вимагає від адвокатів високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі й наполегливості.
Ваша фахова діяльність відіграє дедалі вагомішу роль в утвердженні принципу верховенства права та справедливості, сприяє розвитку України як демократичної та правової держави. Від Ваших наполегливих зусиль залежить надійність правового захисту громадян, а відтак і збереження у суспільстві стабільності й громадського миру.
Саме від професії адвоката залежать долі багатьох людей, політичних інститутів, а подекуди й держави. Ви виконуєте складну, але благородну місію, яка вимагає відповідного рівня освіченості та моральних якостей.
Користуючись нагодою хотілося б привітати всіх з Днем Адвокатури! Бажаю всім вам творчого натхнення. Нехай тепло та затишок родинної оселі надійно захищають вас від життєвих негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато цікавих справ.
Подальших успіхів в ім’я торжества Справедливості, на благо України!
К. П. Коваль, адвокат
заступник Голови Союзу юристів України,
заслужений юрист України
