– Громадянське суспільство в нашій державі лише формується. Люди чекають, коли юристи таки почнуть змінювати правове поле в сторону демократизації. Союз юристів відкритий для всіх юристів України незалежно від їх політичних поглядів, фахової спеціалізації, відомчої належності, а також для колишніх юридичних працівників і тих, хто здобуває юридичну професію. Це не виклик моді – це реальність, нерозривний професійний зв’язок працівників різних напрямів правової діяльності, практиків, науковців та викладачів права, а також національна традиція колективізму.
Демократичність держави багато в чому залежить від громадської позиції, що панує у суспільстві. Але щоб змінити ситуацію треба, аби громадяни ставали більш активними і виховували у собі чітку громадянську позицію. І юридична спільнота – не є винятком. Адже саме юристи можуть посприяти зміні ситуації в державі, якщо запровадять вільний громадський рух у своєму оточенні. Державою досі не знайдено місце структур громадянського суспільства в процесі правової допомоги та правової освіти громадян. Не реалізовані можливості залучення до надання правової допомоги громадянам правозахисних організацій, професійних громадських організацій, адвокатів, нотаріусів, практикуючих юристів, науковців.
У свою чергу Союз бере активну участь у реалізації заходів Національної програми правової освіти населення. Громадськість України щиро вдячна членам Союзу за роз’яснення законодавства, а також безоплатну правову допомогу. Використовуючи досвід зарубіжних юристів, а також за сприянням Союзу юристів та компанії «Судові справи», яка є власником телевізійного формату «судові справи» на телеканалі «Студія «1+1», була запроваджена правова просвітницька програма «Судові справи», а на телеканалі «Інтер» – правова програма «Народний суд», які були направлені на ознайомлення громадян з основами українського законодавства, цивільного процесу, виховання їх в дусі неухильного дотримання норм закону. До зйомок програми були залучені молоді адвокати та досвідчені правники. Основну категорію осіб, що були глядачами вищеназваних програм, становили вразливі верстви населення, а саме: пенсіонери, безробітні, громадяни, що користуються соціальними пільгами, працюючі особи, рівень доходів яких не дозволяє звертатися за допомогою до приватних юристів та адвокатів.
Ви ведете активну громадську діяльність. Роботу яких громадських юридичних організацій в Україні Ви можете відзначити та які особливості у порівняні з ними має Союз юристів Україні?
– Нині існує асоціація суддів, яка об’єднує усіх працівників суддівського корпусу, асоціація прокурорів. І все це – громадські організації. Щоправда, наразі склалась ситуація, що вони більше нагадують державні організації. А Союз юристів України об’єднує усіх юристів. Що ж стосується адвокатури, то, на жаль, вона не має громадської організації, яка об’єднує усіх адвокатів. Адже на сьогоднішній день кожна подібна організація (згідно з існуючим Законом «Про громадські організації») створена як окрема юридична особа лише задля захисту представницьких інтересів своїх членів. І вони не можуть ставати на захист тих, хто не є їхніми членами. А щоб змінити ситуацію, необхідно вносити зміни до Закону «Про громадські організації».
Це ж стосується і Закону «Про адвокатуру». Адвокатам пропонувалось на обговорення чотири законопроекти, але ті, хто їх запропонував, лобіюють кожен свій, і поки що якихось суттєвих зрушень у напрямку обговорення задля створення якісного Закону «Про адвокатуру» не відбулось. Щоб його прийняти, потрібно відкинути усілякі амбіції, об’єднатись і плідно попрацювати. А так виходить, що усі все критикують, але нічого не роблять заради позитивних змін.
Яким Ви бачите сучасного українського адвоката? Якими принципами він має керуватися сьогодні у своїй роботі перш за все?
– Як юрист, я багато співпрацюю з молодими юристами. Головним критерієм, за яким я оцінюю юристів, є відхід від простого академічно консультування в плоскість проектного ведення практики. Багато випускників юридичних факультетів не знають, де застосувати свої академічні знання. Для того, щоб виховати досвідченого юриста, потрібно дуже багато часу.
У суспільстві, що ґрунтується на верховенстві права, адвокат виконує особливу роль. Обов’язки адвоката не обмежуються сумлінним виконанням того, що йому доручено виконувати в межах, дозволених законом. Адвокат має слугувати інтересам правосуддя, а також тим, чиї права і свободи йому довірено стверджувати і захищати,
і обов’язком адвоката є не лише представляти справу клієнта, а й бути його порадником.
Саме устами адвокатів рішуче слово у захисті демократичних прав громадян, у забезпеченні їм використання свобод, гарантованих Конституцією, говорить Його величність Закон. Закон, а не амбіції можновладців чи мінливі політичні вітри повинні бути дороговказом на професійному шляху, який ми з вами обрали.
Розбудова України як правової держави багато в чому залежить від кваліфікації, професійної компетентності та рівня моральних якостей адвокатів. Почесна й нелегка місія з відстоювання справедливості вимагає від адвокатів високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі й наполегливості.
Сьогодні, коли в Україні втілюються в життя демократичні і правові засади, зафіксовані в Конституції та інших законодавчих актах, відбувається реформування правової системи. Приємно відзначити, що наша професійна діяльність, досвід та майстерність спрямовані на реалізацію найдемократичнішого принципу громадянського суспільства– верховенства права.
Саме від професії адвоката залежать долі багатьох людей, політичних інститутів, а подекуди й держави. Адвокат виконує складну, але благородну місію, яка вимагає відповідного рівня освіченості та моральних якостей.
І нині, коли наша держава прямує тернистим шляхом побудови громадянського суспільства, важко переоцінити роль і місце в цьому процесі адвоката. Тому створення дієвої правової системи, яка гарантує надійний захист прав і свобод людини, утвердження загальнодемократичних засад судочинства, підвищення рівня правосвідомості в українському суспільстві мають бути вагомими пріоритетами.
За нинішніх непростих умов, що склалися в державі, правова система привертає пильну увагу громадян, політиків та міжнародної спільноти, а тому її представники мають особливо гостро усвідомлювати відповідальність, у тому числі й моральну, і докладати максимум зусиль для наближення вітчизняного законодавства до європейського рівня та стандартів, у яких головне – права і свободи людини.
І попри те, що сьогодні забезпечені не всі належні умови для роботи адвокатів, я переконана, що принциповість, професіоналізм, вірність ідеалам Правди і Справедливості, відповідальність за результати своєї діяльності, за долю кожної людини завжди були і залишаються вічними й незаперечнимизаповідями нашої роботи.
У чому полягає головна відмінність адвокатури від іншого громадського об’єднання?
– Визнавши адвокатуру об’єднанням, законодавець характеризує його як професійне і водночас громадське. Слід зазначити, що здебільшого і раніше колегії адвокатів розглядались як громадські організації з огляду на притаманні таким організаціям ознаки: добровільність об’єднання громадян, єдність здійснюваних ними цілей, спільні інтереси, самоврядування, недержавний характер організації, незалежність від державних органів тощо. Разом з тим є досить серйозні відмінності адвокатури від громадської організації, а саме: об’єднання громадян лише однієї професії, спеціальний дозвіл на здійснення діяльності, виконання в рамках організації професійної роботи за оплату, відповідальність за неналежне здійснення обов’язків тощо.
Закон України «Про об’єднання громадян» містить поняття об’єднання як добровільного громадського формування, створеного на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Зрозуміло, що основні ознаки його не співпадають з ознаками адвокатури, оскільки остання створюється за принципом єдиної професії, а не за єдністю інтересів; для виконання покладених на адвокатуру конституційних завдань, захисту прав громадян, а не для реалізації і захисту власних прав. Згаданий Закон поділяє об’єднання громадян на політичні партії і громадські організації. Зрозуміло, що ні адвокатуру в цілому, ні адвокатські об’єднання не можна віднести до політичних партій.
Віднесення до компетенції саме адвокатури діяльності із забезпечення права на захист від обвинувачення і надання правової допомоги у визначених Конституцією випадках (при вирішенні справ у судах та інших державних органах) є важливою, забезпеченою державою гарантією належного рівня професійного захисту, консультування та іншої правової допомоги, оскільки тільки адвокати наділені спеціальними професійними правами, гарантіями адвокатської діяльності, лише щодо них встановлені певні професійні обов’язки, правила адвокатської етики та відповідальність за неналежне здійснення адвокатом його обов’язків, передбачена адвокатська таємниця, при цьому притягнення адвоката до відповідальності поставлено у певні процедурні рамки.
Оскільки Конституцією прямо обумовлено виконання адвокатурою в судах та інших державних органах двох покладених на неї функцій – забезпечення захисту від обвинувачення та надання правової допомоги, можна дійти висновку, що тільки адвокати можуть в цих органах виконувати вказані види діяльності, і державні органи мають взаємодіяти саме з ними при вирішенні наведених вище функцій адвокатури. У відповідності до Конституції має вирішуватися питання щодо участі захисника, яким може виступати лише особа, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Допуск близьких родичів, опікунів і піклувальників як захисників (ст. 44 КПК) суперечить ст. 59 Конституції України. Вказані в ній види діяльності є виключною компетенцією адвокатури і не можуть здійснюватися іншими суб’єктами (близькими родичами, юристамипідприємцями, фахівцями у галузі права тощо) крім осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Які проблеми, пов’язані з упорядкуванням адвокатської діяльності в Україні, Ви можете назвати?
– Одним з таких проблемних питань є сумісництво адвокатської діяльності. Так, постановою ВККА № 1 від 10 березня 2000 р. про затвердження Положення про Єдиний реєстр адвокатів України встановлено: якщо особи, котрі отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (або щодо яких прийнято рішення про його видачу) після 30 вересня 1999 р. (дата Указу Президента України, яким запроваджено Єдиний реєстр), усунуть протягом одного місяця з дня попередження перешкоди щодо сумісності адвокатської діяльності з іншою діяльністю, будуть включені до Єдиного реєстру адвокатів України. Якщо обмежуючі обставини протягом зазначеного строку усунені не будуть, свідоцтво такої особи анулюється рішенням КДКА. Однак можуть бути включені до реєстру й ті особи, які отримали свідоцтва до 30 вересня 1999 р., за наявності у них обмежуючих обставин щодо сумісності, незалежно від усунення таких обставин, за умови подачі ними заяви про призупинення адвокатської діяльності.
Слід зазначити, що Закон «Про адвокатуру» не передбачає «призупинення» адвокатської діяльності, про яке йдеться в постанові ВККА № 1 від 10 березня 2000 р. Закон містить лише норму про зупинення цієї діяльності на певний строк, але як одну з форм дисциплінарного стягнення. Оскільки згідно зі ст. 101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури вона приймає або затверджує положення, рекомендації, роз’яснення, рішення, обов’язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, адвокатами та адвокатськими об’єднаннями, вказані юридичні і фізичні особи мають виконувати зазначену постанову. Проте її виконати фактично неможливо в цій частині за відсутності законних підстав на «призупинення адвокатської діяльності».
Як Ви ставитеся до ініціатив окремих осіб щодо надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури статусу повноцінного державного органу?
– Такий підхід суперечить головним засадам діяльності адвокатури, закладеним Законом України «Про адвокатуру» та міжнародними стандартами адвокатської професії, зокрема принципу незалежності. Пропозиції щодо подібного «одержавлення» адвокатури були свого часу закладені у законопроекті № 5132-1 від 23 травня 2000 р., внесеному народним депутатом України А.Білоусом, котрий запропонував перевести кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури і Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури на виключно бюджетне фінансування зі статусом державних органів. Ця пропозиція суперечить, зокрема, Основним положенням про роль адвокатів, прийнятим VIII Конгресом 00Н у серпні 1990 р., які наголошують на тому, що «дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісіями, створеними адвокатурою» (п. 28). Зокрема, зазначалося, що «перетворення дисциплінарних органів адвокатури на державні органи, що фінансуються виключно з бюджету, поставило б адвокатів у пряму залежність від держави, адже дисциплінарна відповідальність є потенційним важелем тиску на адвокатів». Згідно з п. 2.1.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Союзу завдання, які виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього.
Яких головних правил, на Вашу думку, має дотримуватися професійний адвокат у своїй роботі?
– Зобов’язання адвоката, дотримання яких він на себе бере, приймаючи Присягу, стосуються не тільки виконання ним професійних функцій – додержання законодавства, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, професійних обов’язків, збереження адвокатської таємниці, а й дотримання ним загальнолюдських цінностей, котрі б сприяли виконанню конституційних задач адвокатури, підвищенню ролі адвокатури в суспільстві, – це зобов’язання бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей. Вжитий термін «завжди» підкреслює саме такий характер зобов’язань адвоката, тим більше, що він повторюється у присязі і стосовно збереження чистоти звання адвоката не тільки у часі (завжди), а й у просторі (всюди).
Чи готова сьогодні українська адвокатура до виконання функції надання безкоштовної правової допомоги населенню?
– Безперечно, адвокатура морально готова сьогодні надавати правову допомогу, але у випадку необхідного фінансування. Внесеними у 2001 році до ст. 47 КПК змінами значно розширено участь захисника за призначенням, отже, мають бути збільшеними суми коштів, що виділяються на оплату праці захисника за рахунок держави.
Разом з тим слід зазначити, що не в усіх регіонах місцеві органи влади допомагають адвокатам у вирішенні проблем, що виникають стосовно їх соціального захисту, оренди приміщень тощо. У п. 8 Указу Президента України від 30 вересня 1999 р. «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» місцевим державним адміністраціям рекомендовано вжити заходів до виконання вимог ст. 18 Закону України «Про адвокатуру» щодо сприяння у вирішенні соціальних питань адвокатів і адвокатських об’єднань, надання їм в оренду придатних для роботи приміщень, встановлення пільг щодо орендної плати за використання приміщень тощо.
І попри те, що сьогодні адвокатам забезпечені не всі належні умови для роботи, переконана, що принциповість, професіоналізм, вірність ідеалам Правди і Справедливості, відповідальність за результати своєї діяльності, за долю кожної людини завжди були і залишаються вічними та незаперечними заповідями нашої роботи. Саме від нас залежать долі багатьох людей, а подекуди й держави.
Ми виконуємо складну, але благородну місію, яка вимагає відповідного рівня освіченості та моральних якостей. Важко знайти більш відповідальну роботу. Користуючись нагодою, хотілося б побажати всім до минулого Дня юриста творчого натхнення. Нехай тепло та затишок родинної оселі надійно захищають Вас від життєвих негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато цікавих справ.
Від щирого серця бажаю Вам мудрості, виваженості, мужності та витримки у відстоюванні справедливості. А неупередженість і непохитність будуть Вашими кращими супутниками! Бажаю гідно виконувати покладений на Вас високий обов’язок. Подальших успіхів в ім’я торжества Справедливості, на благо України!
Шановні колеги! Сердечно дякую за віддану працю і від щирого серця вітаю Вас з професійним святом – Днем юриста! Зичу міцного здоров’я, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил та наснаги у нашій нелегкій справі служіння Закону, нових вагомих здобутків в ім’я правової Української Держави!
