Верховна Рада ухвалила спеціальний закон для легалізації грального бізнесу.
“За” проголосували 248 депутатів, переважно із фракції “Слуга народу”. “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, ОПЗЖ і “Голос” не дали жодного голосу за проєкт закону.
Якщо точніше, то парламент відновив законність бізнесу, який був заборонений від 2009 року. Але вже на нових умовах.
Після першого читання у січні в документ внесли 3,5 тисячі правок
Серед врахованих правок, зокрема, такі:
- можливість “видачі безкоштовної інвестиційної ліцензії за умови будівництва нового готелю категорії “п’ять зірок”,
- створення “спеціальних територіальних гральних зон (не більше п’яти)”,
- “прийняття ставок в мережі інтернет лише в безготівковій формі за умови попередньої ідентифікації гравця” без можливості кредиту чи розстрочки,
- заборона прийняття ставок у букмекерській діяльності на віртуальні події, що “унеможливить відкриття гральних закладів, замаскованих під інтернет-клуби”.
Де казино, а де – гральні автомати
Крім того, новий закон передбачає:
- Вік гравця – не менше 21 року, ідентифікація на вході. Створення реєстру гравців, яким обмежений доступ. Цей пункт викликав зауваження головного юридичного управління Верховної Ради як такий, що не відповідає Конституції і обмежує дієздатність повнолітньої особи.
- Казино можуть працювати лише у п’ятизіркових готелях. Зали гральних автоматів можна розміщувати у тризіркових, чотиризіркових та п’ятизіркових готелях.
- Ліцензія для казино становить суму, еквівалентну 60 тис. мінімальних заробітних плат для Києва (у готелях із понад 150 номерів) та 30 тис. мінімальних зарплат для інших населених пунктів (у готелях із понад 100 номерів). Ліцензія на букмекерський пункт коштуватиме 30 тис. мінімальних зарплат. Вартість ліцензії для зали гральних автоматів – 7500 мінімальних зарплат та 6 “мінімалок” за кожен автомат.
Гральні заклади не можна розміщувати ближче 500 метрів від шкіл.
Закон також передбачає “використання організаторами ігор онлайн-системи, яка буде фіксувати кожну операцію і передаватиме інформацію до державної системи моніторингу”.
Загалом, як розраховують ініціатори легалізації, плата за ліцензії та податки з бізнесу мають приносити до бюджету до 5 млрд грн щороку.
У бюджеті на 2020 рік закладені доходи від грального бізнесу у 4,4 млрд грн. Вони мали піти у спецфонд, з якого фінансуватимуться освітні та медичні програми.
Суперечливі моменти
Під час розгляду законопроєкту суперечливі оцінки викликало питання “хто це очолить і контролюватиме?”
У проєкті до першого читання йшлося про спеціальну Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, підзвітну уряду, яка б здійснювала ліцензування, моніторинг і контроль.
Вона мала складатись з шести членів та голови й стати уповноваженим органом, що кооординується урядом.
Обирати її членів мала конкурсна комісія, до складу якої входять п’ять осіб за поданням профільного комітету Верховної Ради.
Новий голова виконкому Національної ради з реформ Міхеіл Саакашвілі висловився проти, вбачаючи корупційні ризики в такій комісії.
Дискусії йшли до останнього. Проти її створення виступав навіть спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.
Створення спеціального органу у такому вигляді розкритикували практично всі фракції через небезпеку появи потужного корупційного лобістського органу.
В останній момент депутати схвалили поправку, яка передала право створювати цю комісію Кабінету міністрів, а не комітету Верховної Ради. Це зробили для того, щоб створенням комісії і контролем за гральним бізнесом займався Мінфін як профільне урядове відомство.
Цю поправку підтримали аж 311 депутатів – включно з противниками закону як такого.
Навіть у Головному юридичному управлінні Ради зауважили, що повноваження утворювати державні органи зі спеціальним статусом має лише Кабмін, і Конституція не передбачає, що це може робити парламент.
Там також нагадують, що за Конституцією парламентські комітети створюються Верховною Радою “для здійснення законопроектної роботи”, а не для висування членів комісії, що визначатиме склад державного органу.
Про корупційні ризики законопроєкту заявили і в НАЗК. Зокрема, там звертають увагу на “невизначеність процедури внесення плати та отримання ліцензії”, а також мають запитання до процедури сертифікації обладнання для азартних ігор.
За результатами розгляду проєкту у НАЗК дійшли такого висновку:
“Якщо законопроєкт буде проголосований без змін, це може призвести до створення численних корупційних ризиків та завдати багатомільйонні збитки державі”.
Джерело: BBC-Україна
