Голова Союзу юристiв Украïни C. Піскун виступив з вiтальною промовою на Мiжнароднiй конференцiï «Digital Transformation Journey», що вiдбулася 30 травня у Головному офiсi Майкрософт Украïна за адресою м.Київ, вул. Жилянська, б. 75 БЦ “Євразія”.
В своєму виступі С.Пiскун наголосив, що розвиток цифровоï економiки є надзвичайно гострою та актуальною для Украïни темою.
Тези вітальної промови на Міжнародній конференції 30.05.2019
Шановні пані та панове!
Від імені Союзу юристів України щиро вітаю організаторів, учасників та гостей Міжнародної конференції «Подорож у цифрову трансформацію»
Питання, що винесено на порядок денний Конференції, є, без перебільшення, надзвичайно важливим для банківської сфери, і для нашої країни – загалом. Цифрова економіка розглядається фахівцями як реальний шлях подолання глибокої системної кризи і успішної інтеграції України у Європейський і Світовий економічний, інформаційний, соціальний, правовий простір.
Не даремно перший масовий захід , за участю новообраного Глави Держави, був присвячений переважно цій темі.
Варто згадати, що перший офіційний крок у напряму розбудови цифрової економіки в Україні було зроблено з прийняттям у січні минулого року Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації». Концепцією визначено, що цифрові технології – це і самі по собі є величезним ринком та галуззю індустрії, а також – платформа ефективності і конкурентоспроможності всіх інших ринків та індустрій, у т.ч., я б навіть сказав передусім – банківської сфери.
Більш того – при системному державному підході цифрові технології – це стимулятор розвитку відкритого інформаційного суспільства, як одного з істотних факторів розвитку демократії в країні, підвищення продуктивності, економічного зростання, а також підвищення якості життя громадян.
Окремим розділом «Концепції» передбачено розвиток безготівкових розрахунків. Визначено, що безготівкова економіка прискорює комерційну взаємодію суб’єктів економічної діяльності, є надзвичайно сильними інструментами боротьби з «тіньовим» обігом коштів, а також оздоровленням економіки.
Швидкість, якість, захищеність систем і технологій банківських мереж визначають загальний рівень розвитку фінансового сектору та ступень його інтегрованості і конкурентоспроможності на глобальних ринках.
Подальша, лібералізація, удосконалення законодавчої, нормативної бази – має створити умови функціонування в Україні й міжнародних платіжних систем, вплине на появу нових фінансових і платіжних послуг.
Зрештою, це дасть можливість вирішити головне завдання – кардинально поліпшити залучення інвестицій у вітчизняну економіку, надання їй «другого дихання».
Не менш важливим для нашої країни залишається й питання подолання корупції, яке із запровадженням цифрової економіки вирішується щонайменше на 90%.
Важливо також згадати, що доступ до інтернету визначено ООН одним з фундаментальних прав людини, – т.з. цифрове право. Водночас, у нас залишається реальною проблема нестачі коштів у певної категорії громадян на користування інтернетом. Така «цифрова дискримінація» породжує нерівність у можливостях навчання, комерційної діяльності, лікування тощо.
Вирішити цю проблему без участі банківського сектору неможливо.
Як неможливо, до речі, обмежитись фінансуванням завдань «Концепції» лише за рахунок коштів державного бюджету. Очевидно, що банки мають бути зацікавлені у кредитуванні відповідних проектів, як на центральному, так і на місцевому рівнях, а також у запроваджені механізмів стимулювання й компенсацій за реалізацію таких проектів.
Думаю, учасники Конференції погодяться, що урядовий «План заходів щодо реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» потребує суттєвого доопрацювання, в частині цифровізації банківської сфери.
Безумовно, усі ці процеси й завдання потребуватимуть відповідної правової підтримки.
Йдеться, передусім, про ефективну протидію зростанню кіберзлочинності. Потребують більш надійного захисту бази ідентифікаційних даних юридичних і фізичних осіб.
Бізнес і держава зацікавлені в алгоритмізації правових процесів і нормотворчості, яка дозволить знизити транзакційні витрати, підвищити ефективність. У той же час, право – явище доволі консервативне. За деякими оцінками, рівень проникнення сучасних технологій в юриспруденцію на сьогодні становить не більше 30 відсотків. Однак, можливості цифрової юриспруденції стають однією з найбільш обговорюваних тем і в юридичному співтоваристві.
Одна з найактуальніших проблем – покращення доступу до правосуддя. Один із можливих способів її вирішення – Електронний суд, який вже активно працює, та про можливості якого знають не так багато. Зараз через Електронний суд зареєстрований користувач може звертатися до всіх місцевих та апеляційних судів. Згодом, має бути додано також можливість звернення до Верховного Суду. Вже налаштовано обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) між учасниками судового процесу. Учасники судового процесу можуть онлайн подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо). Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до електронного кабінету автора в автоматичному режимі. Також можна сплатити судовий збір онлайн, з’являються інноваційні рішення для врегулювання спорів, зокрема в режимі онлайн; функціонують стартапи, які також спрощують доступ до правосуддя. Багато інших функцій наразі перебувають на стадії розробки. Союз юристів України відкритий до співпраці і готовий сприяти підготовці й внесенню відповідних законодавчих ініціатив.
Думаю, цікавим і корисним був би наш скромний досвід так званого судово-правового аудиту. Його результати можуть мати позитивний вплив на єдність судової практики, якісний підбір працівників, які забезпечують юридичний супровід діяльності як окремих банківських закладів, так і банківської системи загалом.
На наш погляд, результати останніх п’яти років викрили недосконалість гарантій держави, зокрема, щодо створення належних прав стабільності й ефективної роботи учасників ринку фінансових послуг. У цьому плані – також потрібні напрацювання й прийняття значного пакету нормативно-правових актів.
Шановні пані та панове. Усі ми усвідомлюємо, що цифровізація усіх сфер життя- це не питання вибору, а об’єктивний процес. Причому – процес постійний і безперервний.
Авторитетне представництво на Конференції визнаних фахівців банківської сфери, представників громадськості, наукової спільноти, правоохоронців – створює атмосферу творчого пошуку, вільного обміну думками, що зрештою допоможе напрацювати конкретні та корисні рекомендації щодо розвитку цієї надзвичайно важливої галузі.
Бажаю усім присутнім успішних і плідних дискусій, подальших професійних звершень та нових творчих досягнень!
Міцного всім здоров’я, щастя, миру та добра!