У Німеччині довгий і болісний процес, на який допускається публіка, може стати для обвинуваченого величезним приниженням. Угода з прокурором в рамках спрощеного судочинства за швейцарським зразком могла б заощадити всім величезну кількість нервів і грошей.
Більше 90% вироків у Швейцарії виноситься не суддями, а прокурорами. Як таке можливо в правовій державі з її принципами поділу влади? Якщо коротко, то ключовим терміном є тут «подання прокурора про усунення порушень закону в рамках спрощеного судочинства» («Strafbefehl»). Це дуже спірний, але неймовірно зручний, а головне дешевий інструмент судочинства і правозастосовчої практики в Швейцарії, повідомляє swissinfo.ch.
Останнім часом в швейцарських ЗМІ можна було побачити такого роду заголовки: «Федеральна прокуратура засудила співчуваючих ІГІЛ до умовного тюремного ув’язнення». Іноземець, можливо, від подиву відкриє рот: а хіба не в тому полягає сенс основного принципу демократії — мається на увазі ідея поділу влади, — що кожен виконує свою роботу, тобто прокурор розслідує і висуває обвинувачення, а суддя виносить остаточний вердикт за підсумками розгляду в суді? Все так, просто в Конфедерації цей принцип працює, скажімо так, більш гнучко.
Відповідно до швейцарського законодавства, прокурори (в тому числі і Федеральна прокуратура) мають право засуджувати обвинувачених з тих чи інших справах до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести місяців, а також до виплати грошових штрафів. Крім того, прокуратура в Швейцарії може приймати рішення про накладення арешту на майнові активи в необмеженому обсязі, наприклад, для забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову, а також для здійснення інших майнових стягнень.
Вирок, а якщо бути зовсім вже точним, то «подання прокурора про усунення порушень закону в рамках спрощеного судочинства» ( «Strafbefehl») формулюється в письмовій формі без мотивувальної частини. В середньому в Швейцарії саме так завершується від 90 до 98% всіх кримінальних справ. Професор кафедри кримінального права та криміналістики Університету Цюріха Марк Томмен (Marc Thommen) і його колега з Університету Невшателя Андре Кун (André Kuhn) хочуть зібрати воєдино всі «Цифри і факти про інструмент процедурі прокурорського подання». Фінансування проекту здійснюється за рахунок бюджету швейцарського «Національного наукового венчурного фонду» (Schweizer Nationalfonds — SNF).
Швейцарія доводить тренд до крайності
За словами Марка Томмена, зараз практично всі розвинені країни стикаються з однією і тією ж проблемою, а саме з дефіцитом ресурсів в судовій системі. Тому в законодавстві багатьох країн прописана можливість здійснення угоди між прокурором та обвинувачуваним. Наприклад, в США, Італії, Франції, а також в Україні, діє так зване «Plea Bargaining» — угоду про визнання провини, в рамках якої обвинувачений зізнається в менш тяжкому злочині, а обвинувач відмовляється від всебічного дослідження обставин справи і від підтримання обвинувачення в більш тяжкому злочині.
Крім того, є можливість і припинення кримінальної процедури — для цього існує правовий принцип «Nolle prosequi». Даний термін позначає відсутність наміру обвинувача здійснювати кримінальне переслідування.
У світі намітилася глобальна тенденція передавати повноваження суддів прокурорським органам, — говорить Марк Томмен.
Однак Швейцарія доводить цей тренд до крайності, адже тільки тут прокурори можуть виносити вироки взагалі без участі судді. Кантон Цюріх, наприклад, ввів такий інструмент, як «уявлення прокурора про усунення порушень закону в рамках спрощеного судочинства» ( «Strafbefehl») ще в 1919 році, а в 2011 році ця процедура була остаточно закріплена на національному рівні.
І хоча в рамках парламентського обговорення цього інструменту багато депутатів висловлювали серйозні сумніви щодо того, наскільки в даному випадку залишиться в недоторканності закріплений в конституції принцип поділу влади, в результаті більшість парламентаріїв і зацікавлених сторін все-таки визнали, що досить того, що у обвинувачених існує можливість оскаржити прокурорську постанову в судовому порядку, тим більше, що, якщо бути зовсім точним, то «подання прокурора» є лише «запропонований варіант Вердикту», але не сам вердикт суду.
Прокурор може винести вирок навіть у справі про вбивство
Швейцарський закон якщо де і обмежує прокурорів, то тільки у визначенні ними тривалості строків тюремного ув’язнення, але не щодо виду правопорушення. Таким чином, обвинувач може винести своє прокурорське подання в рамках спрощеного судочинства не тільки по дрібних провинах, злочинах і правопорушеннях, а й у справах, пов’язаних з тяжкими злочинами, в разі якщо він (сам прокурор!) вважатиме, що в законодавстві передбачено досить видів покарань, цілком здатних виявитися «адекватними» для відплати за даним видом злочину.
Спочатку прокурорське подання в рамках спрощеного судочинства було придумано для швидкого розгляду у незначних справах, таких, як магазинна крадіжка або заподіяння легких матеріальних збитків.
Але вийшло все інакше, типово по-швейцарськи відповідно, як тут кажуть, з «тактикою рубки хвоста собаці по частинах», — каже М. Томмен.
Спочатку було обіцяно, що спрощене судочинство будуть застосовувати лише в сфері дрібних правопорушень, але сьогодні цей інструмент використовують уже і в рамках розслідування та покарання за злочинами середньої тяжкості.
Якщо піти за прокурором і заглянути в Кримінальний Кодекс Швейцарії з точки зору того, які там передбачені види покарання і терміни позбавлення волі, то виявиться, що угоди зі слідством в найбільшій мірі годяться для таких злочинів, як крадіжка, розтрата або незаконне привласнення коштів, тяжкі тілесні ушкодження, незаконне проведення евтаназії, що особливо актуально для Швейцарії, вбивство, дітовбивство (якщо мати вбиває свою дитину відразу після її народження), осквернення пам’ятників, в тому числі на кладовищі, торгівля людьми або вбивство з необережності.
За словами колишнього швейцарського федерального судді Мартіна Шубарта (Martin Schubarth), прокурорське подання в рамках спрощеного судочинства та угода зі слідством можливі в Швейцарії навіть в разі вчинення вбивства, особливо якщо злочинець був визнаний обмежено осудним. Тобто ні про які дрібні злочини мови вже не йде.
Подати апеляцію — і знову постати перед прокурором?
У швейцарській юридичній науці угода зі слідством на підставі прокурорського подання розглядається вельми критично. Розкритикована вона була вже в 1919 році, коли один з тодішніх правознавців заявив, що прокурор того й гляди «стане Великим інквізитором, тобто відразу прокурором, адвокатом і суддею».
Суддя Шубарт одного разу теж поставив абсолютно серйозно питання, чи не є практика прокурорських подань першим кроком до епохи Інквізиції, а патріархшвейцарского правознавства Франц Рікліни (Franz Riklin) говорить про угоду зі слідством чи не як про нову «цариці доказів», як про «небезпечному через свою швидкості процесі винесення вироку», що теж викликає у нього в свідомості паралелі з інквізицією.
Звичайно, Швейцарії до такої ситуації ще далеко. Проте, сучасні правознавці також бачать в угоді зі слідством багато сумнівних і складних сторін. М. Томмен, який написав цілу дисертацію на цю тему, говорить, що його насторожує практика в дусі «Хто мені писав на службу скарги? Не ти?! Так я ж їх читав!», маючи на увазі, що можлива апеляція на прокурорське подання йде в Швейцарії на розгляд, як правило, в саму ж прокуратуру.
На його думку, спірне подання прокуратури було б передати на розгляд безпосередньо до суду, тому що в іншому випадку прокурорські органи просто вийдуть з-під громадського контролю. Багато перш за все журналістів критикує відсутність достатнього ступеня прозорості: громадськість не може впливати на прокурорські подання, вона може тільки отримати вже готове рішення для ознайомлення.
Спрощене судочинство має переваги
Процедура спрощеного судочинства має одну, але очевидну перевагу: вона швидка і дешева, перш за все для самого засудженого. Є тут, як каже М. Томмен, і інша позитивна обставина, а саме гарантована конфіденційність. У Німеччині, наприклад, довгий і болісний процес, на який допущена публіка, може стати для обвинуваченого величезним приниженням. Угода з прокурором в рамках спрощеного судочинства за швейцарським зразком могла б заощадити всім величезну кількість нервів і грошей.
Багато засуджених розглядє прокурорське подання більш привабливим варіантом, тому що в цьому випадку виключаються публічні слухання, а тому є шанс, що ніхто не дізнається і про вирок.
І нехай сам процес проходить, як правило, протягом декількох днів в приміщеннях окружної прокуратури, але, за словами М. Томмена, в дійсності навряд чи комусь прийде в голову зайти туди і поцікавитися ходом справи.
Всі інші процедури занадто дорогі, — говорить він. — Угода зі слідством — це реальність, з якою нам треба знайти якийсь спосіб співіснування.
