Місто Київ 1 березня 2017 року
Союз юристів України об’єднує десятки тисяч однодумців – правників. Ми маємо значний професійний та науковий досвід роботи у всіх без виключення галузях права та у правоохоронних органах, судах, органах
державної влади та управління. Ми пишаємося тісною співпрацею з провідними вченними нашої держави та світовими авторитетними правниками.
Рік що минув, для нас відзначився високою громадською активністтю, що концентрувалася на виокремленні проблем захисту прав і свобод людини та громадянина, правопорядку, верховенства права та визначенні законодавчих пріоритетів, націлених на розвиток основних демократичних принципів. На протязі останніх років, однією з основних проблем залишається системна недосконалість кримінального процесуального закону, який є основним інструментарієм попередження та протистояння злочинності, захисту та поновленні порушених прав громадянина та держави. Союзом юристів у тісній співпраці з провідними вченними та міжнародними правничими фундаціями, були проведені науково-практичні конференції та інші заходи науково-публічного спрямування. Практики та науковці грунтовно проаналізували причини росту злочинності у державі, недосконалість чинного законодавства та поточні зміни в організації роботи органів прокуратури, національної поліції, судів та органів виконавчої влади, на які Основним Законом Держави покладена відповідальність за належний правопорядок, попередження та протистояння злочинності. Наші пропозиції та бачення шляхів системного вирішення основних проблем були оприлюднені у жовтні минулого року та направлені Президенту України, Кабінет Міністрів України, профільні комітети Верховної Ради України, Міністру юстиції України та Генеральному прокурору України.
Нажаль, налагодити зворотній зв’язок та конструктивний діалог нам не вдається.
Тривалий час, який минув з моменту задекларованих у державі судової реформи, реформування Прокуратури України, органів правопорядку та боротьби зі злочинністтю, не призвів до вагомих позитивних результатів. Щорічний ріст злочинності і критичне зниження показників розкриття, у тому числі тяжких та особливо тяжких злочинів, уже пояснюється не тільки масовим зубожіння людей, безробіттям та проблемами у Криму та Сході України, але і деморалізацією вже «реформованих» правоохоронних органів.
Вражаючими стали кількісні показиники за минулий рік : від вчинення злочинів загалом потерпіло 444 617 осіб, у тому числі 6 988 дітей, 7 200 людей загинули, що на 10% більше ніж за аналогічний період 2013-2015 років. При цьому, збільшився рівень кримінальних правопорушень на 10 тисяч населення: якщо у 2013 та 2014 роках цей показник становив – 123, то в 2015 році – 132, а в 2016 році — вже 139. На цьому фоні заклики до суспільства, обіцянки та рапорти високопосадовців про здобутки у наведенні правопорядку та спокою у наших містах і селах виглядають занадто непрофесійно та недбало і навіть можуть стимулювати злочинців до вчинення нових злочинних діянь. Відповідно до статистичних даних з року в рік знижується стан протистояння злочинності. Так, у 2016 році залишилися нерозкритими більше ніж 71 % кримінальних правопорушень, тоді як у 2015 році цей
показник становив — 61 %, у 2014 році – 56 %, а у 2013 році — 55 %. Змушені в черговий раз звернути увагу керівництва держави що внаслідок непродуманих реформ системи МВС, коли нашвидкоруч та без належного прогнозування негативних наслідків були демонстративно ліквідовані підрозділи ДАІ та патрульно-постової служби, спецпідрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністтю – соціальна напруженість у державі почала зростати. На вулицях стало ще небезпечніше, на дорогах зросла кількість аварійних ситуацій та дорожньо-транспортних пригод, у тому числі із смертельними наслідками, автомобілі почали викрадати просто посеред білого дня, а причиною цьому, перш за все, стало відчуття безкарності.
Майже в 5 разів у порівнянні з 2013 роком, знизився і показник виявлення незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів. Викликає серьозне занепокоєння і такий вид злочинів як перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Зокрема, за
останні 4 роки випадки посягання на права представників цієї професії зросли вдвічі, так у 2016 році обліковані 102 кримінальні правопорушення , у 2015 році – 72, у 2014 році – 80, а у 2013 році — 52. Напевно, що професійне
дослідження журналістами об’єктивної дійсності не завжди належно сприймається як представникам діючої влади, так і її противниками. У черговий раз наголошуємо на тому, що масові порушення закону та випадки відвертого ігнорування високопосадовцями принципів верховенства права, недосконалість процесуального законодавства, яким значною мірою урегульована діяльність судової та правоохоронної системи – це саме ті
перепони, що роблять неможливими позитивні зміни в державних органах, покликаних забезпечити стабільність у суспільстві, реальний захист і поновлення порушених прав держави та громадянина.
