За правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, тримання засуджених відбувається на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження й не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Більше про права і обов’язки засуджених осіб – у консультації фахівців Чернівецького місцевого центру з надання БВПД.
За ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право:
● на отримання інформації про свої права і обов’язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання;
● на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності;
● звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх керівних органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини;
● давати пояснення і листуватися, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення;
● на охорону здоров’я в обсязі, встановленому законодавством України про охорону здоров’я, за винятком обмежень, передбачених законом.
● на соціальне забезпечення, в тому числі, й на оформлення пенсій, відповідно до законів України;
● отримувати у встановленому законом порядку передачі (окрім речей, що засудженим заборонено мати при собі законом, зокрема зброї, наркотичних або психотропних речовин, прекурсорів);
● на оплачувану працю згідно з законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених у частині, що стосується умов праці;
● на здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов’язані зі ставленням до релігії, у тому числі, на вільний вибір і допуск священнослужителя для відправлення релігійних таїнств і обрядів, за винятком обмежень, передбачених цим Кодексом;
● на належне матеріально-побутове забезпечення у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України;
● на отримання копій документів з особових справ та інших, пов’язаних із реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України
Засудженому гарантується право на правову допомогу. Засуджені іноземці мають право підтримувати зв’язок із дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав.
Засуджені до арешту мають право:
● звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських об’єднань і службових осіб.
● витрачати гроші зі своїх особових рахунків без обмеження їх обсягу для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, літератури, письмового приладдя та предметів першої потреби;
● отримувати грошові перекази;
● одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості;
● один раз на місяць – короткострокове побачення, а неповнолітні засуджені – короткострокові побачення без обмеження їх кількості. Побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії.
Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю одну годину, а неповнолітнім – дві години.
Засуджені зобов’язані:
● дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами;
● утримувати в чистоті та порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням;
● виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії;
● виконувати необхідні роботи з самообслуговування, благоустрою колонії;
● дотримуватися санітарно-гігієнічних норм;
● дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі – до трьох діб. Короткострокові побачення можуть бути з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися й подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплачують послугу за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень засуджені або їх родичі чи інші особи за рахунок власних коштів.
Засудженим надається право користуватися мережею Інтернет під контролем адміністрації.
Засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань ознайомлюється зі змістом вхідних та вихідних повідомлень у разі, якщо це необхідно з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених.
Засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
● смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
● стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї;
● одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря такої установи.
