Президент України підписав Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.
Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.
Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.
Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проєктів об’єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проєктів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не може перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт.
Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; у сфері охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційній.
Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового Мінфіну» від 27.11.2020 р. № 729 затвердило нові форми акцизної накладної та розрахунку до неї.
У новій редакції викладено розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального», а розділ Г «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» доповнили новими рядками.
З’явився новий додаток 14 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».
Нові редакції маємо і для таких додатків:
- додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно»;
- додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»;
- додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії».
За кожний звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до декларації:
- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ.
Інші платники заповнюють та подають розділи й додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Державний центр зайнятості роз’яснив особливості регулювання роботи в нічний час. Як відомо, виконання роботи в нічний час характеризується низкою особливостей її регулювання, що враховують ризики такої праці для здоров’я людини та її способу життя. Обираючи для себе такий варіант зайнятості, працівник має право на певні пільги, закріплені Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та іншими законами. Ухвалюючи рішення про працевлаштування, слід перевірити, чи підпадає працівник під категорію осіб, яким можна працювати на таких умовах. Нічним вважається час з 22:00 до 06:00.
Ось ще на що слід звернути увагу, зголошуючись працювати вночі.
1) Передбачено скорочення тривалості роботи в нічний час.
Як зазначено у ст. 45 Конституції України, право на відпочинок забезпечується, зокрема, встановленням скороченої тривалості роботи в нічний час. Окрім того, ст. 54 КЗпП передбачає, що в разі роботи в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. У разі роботи в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, при цьому тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи в денний час. Тому скорочення тривалості роботи в нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності повинні забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня. Тривалість роботи не скорочується в разі, коли працівник прийнятий для роботи лише в нічні зміни. Це зазначено в листі Міністерства соціальної політики України (2013 р.).
2) Установлено гарантії в оплаті праці за роботу в нічний час.
Як передбачає ст. 108 КЗпП, робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Статтею 31 Закону України «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
3) Робота в нічний час дає змогу вийти на пенсію на пільгових умовах.
Робота в нічний час враховується як шкідливий виробничий фактор, який надає право вийти на пенсію за віком на пільгових умовах. Визначити, які категорії працівників мають право на достроковий вихід на пенсію, дає змогу постанова «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24 червня 2016 року № 461. Зокрема, Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказує, що таке право мають працівники метрополітену, постійно зайняті тільки в нічний час на роботах у тунелях і підземних спорудах (за наявності відповідного страхового стажу).
4) Заборонено залучення окремих категорій осіб до роботи в нічний час.
Хоча Конституція України проголошує право кожного на працю, на яку він вільно погоджується або яку вільно обирає, законодавство нашої країни обмежує права на працю вночі. Це стосується певних категорій осіб, яким нічна праця може завдати шкоди здоров’ю. Так, відповідно до ст. 54 КЗпП забороняється залучення до роботи в нічний час:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
2) осіб, молодших 18 років;
3) інших категорій працівників, передбачених законодавством (наприклад, батьків, які виховують дітей без матерів, та інших осіб, зазначених у ст. 1861 КЗпП).
Оскільки забороняється залучати певні категорії працівників до нічних робіт, то, якщо вечірня зміна хоча б частково припадає на час після 22:00, вони не повинні працювати. Ці норми сформульовані чітко. Водночас викликають дискусії положення ст. 175 КЗпП, у яких йдеться про заборону залучення до роботи в нічний час усіх жінок за винятком визначених Кабінетом Міністрів України галузей. Відповідний перелік так і не було затверджено, підкреслюють фахівці. Наявна практика дає змогу дійти висновку, що заборону не слід сприймати як категоричну.
5) Допустиме залучення до роботи в нічний час окремих категорій осіб за деяких умов.
Окремі категорії працівників допускається залучати до нічних робіт за деяких умов:
1) осіб з інвалідністю – лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 КЗпП);
2) осіб похилого віку – тільки за їх згодою та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).
Отримувати таку згоду консультанти з кадрових питань радять у письмовій формі.
Пенсійний фонд України постановою «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1» від 12.11.2020 р. № 21-1 вніс зміни до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Новації набрали чинності 26.01.2021 року.
Тепер цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- до 01 січня 2004 року, якщо у трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та місті Севастополі.
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабміном;
- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Такі комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.
Із заявою про підтвердження стажу роботи заявник може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду незалежно від території обслуговування цього органу.
Також у новій редакції було викладено форми Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи і Заяви про підтвердження стажу роботи. Новачком стала форма Акта опитування свідка.
