Посилено відповідальність за ухилення від сплати аліментів.
Добробут дітей, їх права та соціальна захищеність завжди були важливою метою як українського суспільства, так і світової спільноти. Основну відповідальність за забезпечення якнайкращих інтересів дитини несуть звичайно батьки або інші особи, які її заміняють. Однак, не завжди батькам, чиї життєві шляхи розійшлися, вдається домовитись в добровільному порядку щодо утримання своїх дітей. У такому випадку держава повинна захистити інтереси дитини, зокрема, шляхом прийняття відповідного судового рішення про стягнення аліментів.
На жаль, як показує практика, прийняття судового рішення ще не означає його реального та своєчасного виконання. І виникає велика заборгованість по сплаті батьками аліментів на утримання власних ж дітей. У зв’язку із недосконалістю законодавства існують шляхи ухилення від виконання рішення суду, чим «добросовісні» батьки і користуються.
До недавнього часу не існувало ефективних шляхів примусу боржника до виконання покладених Законом та судом обов’язків.
Вирішення даних проблем є метою Закону України № 2234-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», прийнятого Верховною Радою України, який набирає чинності 06.02.2018 року.
Його реалізація дозволить уникнути накопичення заборгованості по аліментам, запровадити нові засоби примусового виконання рішень та створити дієві механізми притягнення недобросовісного платника аліментів до відповідальності (якщо заборгованість понад 6 місяців), зокрема:
- Тимчасова заборона боржнику виїжджати за межі України: тепер «право» державного або приватного виконавця трансформується в «обов’язок» – самостійно, тобто без суду, встановити відповідне обмеження для боржника.
- Запровадження нових засобів примусового виконання рішень:
– обмеження у праві керування транспортними засобами;
– обмеження у праві користування зброєю (вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною);
– обмеження у праві полювання.
- Запровадження нового виду адміністративного стягнення – соціальні роботи: суд притягає боржника до адміністративної відповідальності, що полягає у виконанні у вільний від роботи чи навчання час оплатних суспільно корисних робіт – прибирання вулиць, фарбування будівель тощо – строком від 120 до 240 годин, але не більше ніж 8 годин на добу. При цьому плата, що нараховується боржнику за виконання такої роботи, автоматично має перераховуватись на відповідний рахунок виконавця для подальшого погашення аліментної заборгованості. Це є важливим і ефективним нововведенням, оскільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення не існувало статті щодо притягнення відповідальності за ухилення від сплати аліментів.
- Усунення прогалин в чинному законодавстві: звільнення від сплати судового збору заявників при поданні заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Також є важливою нормою, оскільки хоч законодавці і надали батькам право стягувати аліменти значно простішим і швидшим способом в порядку наказного провадження, але ним мало осіб користувалися, оскільки існував судовий збір за видачу такого судового наказу, а в позовному провадженні про стягнення аліментів від судового збору позивачі звільняються.
- Спрощення процедури виїзду дитини за межі України без згоди платника аліментів: питання тимчасового виїзду дитини за кордон на строк до одного місяця (а якщо на лікування або навчання, то й понад один місяць), самостійно вирішує той з батьків, з яким за рішенням суду визначено місце проживання дитини без нотаріально завіреної згоди другого із батьків.
